– Все б було добре, якби ви, Тамаро Василівно, не ойкнули на весь голос!, – сказала мені невістка в той момент, як мій онук падав під стілець.

– Ну а як інакше, Анно? Я ж жива людина, і як кожна мама і бабуся, хвилююся за здоров’я онука, – відповіла я невістці.

Всі гості вже розійшлися, а я досі відчувала на собі погляд невістки. Було таке враження, що вона велике “це-бе”, а я так, якась прислуга в домі.

Мій син в свої 45 років вдруге одружився. З першою дружиною в нього два сини і вже студенти. Ігорко їм допомагає, але вони вже добре стоять на ногах. Невістка колишня вдруге вийшла заміж. Діток вона немає. Її чоловік гарно забезпечує і Ілона живе собі в своє задоволення.

Мій же Ігорко також одружився. Моя невістка молодша за сина на 15 років. Анні 30 в грудні буде.

Але ви знаєте, не по роках вона розумна.

В мене ж не один син, а троє. Всі діти нам з чоловіком подарували по двійко діточок.

Дмитрик, наймолодший і сьомий наш онучок.

Але якщо всі невістки, як невістки, то ця Анна який окремий екземпляр.

Ту дитину вона з народження водить по басейнах, якихось розвивайках. Біля її ліжка багато літератури, як виховати не дитину, а лідера.

Ще навіть Дмитрик не народився, як Анна читала, як його виховати.

Для мене це було дивно. Ну всі ми виховували дітей і такого чуда я не бачила.

В свої два з половиною роки Дмитрик ходить у підгузку. Та літо було, невже не можна було сина навчити на горщик ходити? Але то все мудре, бо дитина сама має попроситися.

– А сама садити не пробувала, Анно? Та скільки грошей би економилося, – казала я невістці.

– А ви наші гроші не рахуйте!, – гордо відповідала мені невістка.

Син поділяв виховання молодої дружини, чи просто не хотів йти проти її волі.

Я ж мовчала, бо з молодими сильно не зговоришся. Вони розумні, все знають краще за нас.

А в неділю в мого чоловіка був день народження. Ми не планували святкувати, бо дата не кругла.

Але діти з’їхалися, а біля них і свати, бо поважають нас.

Дмитрик крутився біля мого стільця, грався якось машинкою.

І як не впаде перед моїми очима.

Я ж, як і кожна мама чи бабуся, ойкнула на весь голос.

Невістка ж обернулася до мене і невдоволено сказала, що якби не мої “ой”, то Дмитрик би і не зрозумів, що він впав.

Невістка зробила винною мене.

Ну якось дивно все це. Син мовчав, чим підтвердив, що дружина права, а мати так собі.

Я тепер як тільки що, то про цю ситуацію згадую. Так мені неприємно стало.

Чому Анна звернула мені на той “ой” увагу? Як мені забути її зверхність?

Джерело