В суботу зранку Назар мені сказав, що поїде з Ромчиком до своїх батьків, пора вже їх провідати. Малому нашому чотири роки, він почув, що їде з татом до бабусі й дідуся, тому новині зрадів. Але біля будинку моїх свекрів почав тупотіти ногами, лити сльози, вередувати і відмовлятися заходити у двір. Все тому, що Ромчик не зрозумів, до яких дідуся й бабусі вони їдуть, син подумав, що до моїх батьків, а не до татових. Тепер свекруха не хоче зі мною говорити і сказала з малим більше до них не приїздити взагалі, що в неї онуки – діти дочки. Коли приїжджають до нас у свята, то можна не за стіл одразу сідати, а погратися з Ромчиком

В суботу зранку Назар мені сказав, що поїде з Ромчиком до своїх батьків, пора вже їх провідати. Малому нашому чотири роки, він почув, що їде з татом до бабусі й дідуся, тому новині зрадів. Але біля будинку моїх свекрів почав тупотіти ногами, лити сльози, вередувати і відмовлятися заходити у двір.

Все тому, що Ромчик не зрозумів, до яких дідуся й бабусі вони їдуть, син подумав, що до моїх батьків, а не до татових, але вони з татом опинилися біля будинку батьків тата.

Моя свекруха Антоніна Василівна радісно й привітно їх зустріла, ну а малий ось таке влаштував. Ромчик не хотів навіть дивитися у бік бабусі Тоні.

А коли його запитували, що трапилося, малий сказав, що в нього є лише одна бабуся. А до бабусі Тоні він приїжджати більше не хоче.

Зрозуміло, що після такого тепер свекруха не хоче зі мною говорити і сказала з малим більше до них не приїздити взагалі, що в неї онуки – діти дочки. Але ж це не просто так все!

Вдома увечері чоловік розповів мені про те, що сталося, і звинуватив у цьому мене. Назар, а з ним і його рідня були впевнені, що це саме я налаштовувала сина проти батьків чоловіка. А добиратися до них в село важко, та й самі приїхати свекри не можуть, старенькі вже, чоловік мій – молодший пізній син.

Хочу сказати, що мої свекри – хороші люди, вони завжди передавали Ромчику привіти і дарували дорогі подарунки. Але малий все рівно до них не тягнеться, хоч ми з Назаром і намагалися йому пояснити, що він має дві бабусі і два дідуся.

Мої батьки просто живуть з нами в одному місті і постійно допомагають нам з малим, ось він і визнає лише їх. Але ніколи в житті я не сказала поганого слова про свекра і свекруху.

Я думаю, це все тому, що мої батьки справді живуть ближче, мама регулярно приходить у гості, проводить час з Ромчиком, грається з ним, водить на прогулянки, щоб ми з чоловіком могли побути наодинці чи вирішити якісь свої справи.

А свекри живуть в селі, година їзди автобусом. І на мою думку, вони б могли бачитися з онуком частіше.

Коли приїжджають до нас у свята, то можна не за стіл одразу сідати, а погратися з Ромчиком. Але жодного разу вони не знайшли часу, щоб піти з хлопчиком до парку атракціонів або просто погуляти на дитячому майданчику.

Все частіше ми з Назаром сперечаємося на цю тему, а тепер он зі мною свекри взагалі спілкуватися не бажають. А хто винен?

Допоможіть будь ласка розібратися в цій ситуації!

Джерело