Про те, що моя свекруха дуже цікава жіночка, я дізналася у перші роки після весілля. Поступово – Богдана Миколаївна видавала себе порціями. Вона любить прати наш одяг і прибирати в нас удома.

У мене чиста кімната, але вона перебирає всі мої дрібнички, шкарпетки і все інше. Свекруха все красиво і акуратно складає, а я так, просто кладу. Вона переглядає всі мої полички в гардеробі і сортує все за кольорами.

Якось я сказала, що одягну фіолетовий комбінезон, а на це свекруха відреагувала:

– Який комбінезон? У тебе немає фіолетового комбінезону.

Вона не живе з нами – просто відвідує щосезону і залишається надовго, по кілька тижнів у нас тусується.

Мама чоловіка любить робити всяке сміття, інакше я це назвати не можу. Переїхали ми до нової квартири, зробили ремонт, все в одному стилі. Але вона постійно дарує нам всякі в’язані химерні іграшки, предмети інтер’єру, зроблені своїми руками, які нам зовсім не підходять.

Недавно мені на день народження подарувала картину. Там якісь вірші, листочки сушені наклеєні. Такі «подарунки», які нікуди діти, а викинути шкода: старалася людина.

Чоловік думає так само, казав їй уже 100 разів, що не треба нам це. Ось і лежить все в шухлядах, а мама все несе і несе, дарує і дарує. Як пояснити, щоб не образити, не знаю.

Сама Богдана Миколаївна в’яже гачком усілякі серветки. Така праця, але це вже не сучасно. Ось я не знайшла б застосування таким виробам у себе вдома.

Вона їх постійно дарує близьким та друзям. А я подумала, цікаво, вона у друзів та близьких після цього бачила свої серветки десь потім? Але не питала.

А ще Богдана Миколаївна постійно влазить у наші з чоловіком стосунки. Вона дає нам непрохані поради і підначує чоловіка проти мене. Він і сам розуміє, що мама переходить межу, але сказати їй про це прямо не може, бо це його мама.

А я можу, через що вона мене недолюблює. Вчора вона подзвонила чоловіку і сказала, що дочка її подруги розлучається, і почала розповідати, яка вона добра і багата – має свій салон косметологічний в Києві.

Я не витримала, вихопив телефон і висловила все, що думаю. Чоловік образився на мене і сказав, що це було зайвим, але я не могла більше терпіти.

Одного разу, коли вона жила у нас пару тижнів, то знаєте, чим мене довела? Все почалося з того, що я не посміхнулася вранці і не відповіла їй так, як хоче вона.

Мені 32 роки, і вона знає, що я вранці якийсь час ходжу похмурою. І все одно щоразу вона чіпляється. Постійні закиди та невдоволення. Але я у себе вдома, квартира навпіл з чоловіком у власності!

Коли у нас народилися діти, свекруха почала втручатися у виховання. Якоїсь миті моє терпіння закінчилося: запросила її на чай і пояснила, мовляв, ви своїх дітей виховали, а ми з чоловіком своїх виростимо так, як вважаємо за потрібне.

Так уявіть собі, свекруха сказала, що зрозуміла і була не права, і навіть подякувала за чесність! І – це моє найбільше досягнення! – вона просто стала люблячою бабусею, яка дотримується кордонів. Пишаюся. І на тому їй велика подяка.

Джерело