Частина 2 . Розповівши по телефону про побачене, Наталя і подумати не могла, що почує у відповідь. Видно, старші люди за своє життя встигли побачити різне. А тому вже мали досвід у подібних речах. І тому, все що стосується історії подруги своєї доньки, вона мудро припустила, що краще не говорити нічого.

-В крайньому випадку  підстав замість неї свою колегу або іншу знайому, – наполягала на своєму мама.

Напередодні свята, подруги зустрічались в кафе для обговорення деталей.

-Мій чоловік сказав, що оплатить усі мої забаганки, які я тільки придумаю – із захопленням вихвалялась Вікторія.

-Це супер, що в тебе є така любляча людина, впевнена всім гостям запам′ятається твій день народження!- щиро підтримувала Наталя подругу.

-Правда, мій Віталій може спізнитись на початок, адже працює до ночі зараз кожен день, шеф завалив його звітами в кінці кварталу і не дає продиху, правда і платить за це – невпевнено промовила Вікторія, наче почала щось і сама підозрювати про чоловіка.

-Насправді, я відчуваю, що через роботу ми трохи віддалились одне від одного, останнім часом мені самотньо, а він приходить втомлений і дуже пізно, і все це повторюється кожен день і буває ще й у вихідні.

Наталя спробувала підбадьорити подругу.  – Так буде не завжди, просто прожити цей складний період! Все буде добре!- Але ж як тоді помилялась Наталя у своїх висновках.

У день народження після розмови з мамою і побаченим вчора, подруга зателефонувала Вікторії і напросилася на підготовку до свята.

-Ой, хотіла з тобою таке обговорити, — почала ніби ненароком Наталя, нарізуючи інгредієнти для  салату.

— Загалом, днями бачила чоловіка однієї з колег. І був він зі своєю любкою. Навряд чи чоловік став би так обійматися з сестрою. Ну, слухай, ти б сказала колезі про таке?- скористалась Наталя порадою мами.

Вікторія на мить зупинилася місити тісто і замислилася. Колись це мало статися. Вона чудово розуміла, що її Віталій рано чи пізно почне гуляти на стороні. Адже пізні повернення додому під приводом об′ємності роботи до добра не довели б.  Але чи справді їй потрібна ця гірка правда? Чи, може, нехай залишається солодка брехня? Вікторія прийняла рішення не ставити себе у незручне положення і не псувати свято, тому відповіла наступне:

-Ти знаєш, Нато, чужа родина — колодязь з невідомим. Ситуації бувають різні. Та й люди також різні. Один погуляє та й повернеться. Інший лише приводу чекає. Мені бабуся ще в дитинстві розповідала, як вона дізналася про зраду діда. Але, як не крути, все одно прожили разом понад половину століття. І дітей виховали, вивчили, і онуків нянчили. Тож, гадаю, немає жодного сенсу лізти зі своєю правдою там, де не просять.

Рішення про вірність кожен приймає сам. Зараз такий світ, що карма наздожене кожного, можливо і Віталія у пізню робочу годину. Вікторія вже знала, як вчинити згодом, але ж день народження буває лише раз на рік, тому нумо куштувати смачнющий торті і запивати ігристим.

Сперечатись із подругою Наталя не стала. Та й навіщо? Але, цікаво, чи всі б вчинили  так само на місці Вікторії? Чи змогли б промовчати про побачене як Наталя?

Джерело