— Ну так, я на нього, можна сказати, натиснула, — каже Ніна подрузі. – Та просто набридло вже жити в невизначеному статусі. Мені був 31 рік, разом жили вже більше двох років, куди тягнути?

Ніна визнає, що думки в голові бродили у неї різні: вона просто витрачає свій час, треба якось визначатися. Якщо Єгор не готовий повести її в РАЦС, то треба щось вирішувати і шукати іншого чоловіка, націленого на сім’ю. Поки є час.

Та й з боку родичів на дівчину був тиск. Батько просто хмурився при одній згадці імені Єгора, мати невдоволено хитала головою.

— Ну що це за цивільний шлюб? Не розумію. Любіть один одного? Прекрасно, йдіть і розпишіться, нарешті. Не настільки любите? Чудово, навіщо тоді жити разом? Розбігайтеся вже і нехай кожен йде своєю дорогою і шукає того, з ким буде шлюб нормальний, Офіційний, в якому все навпіл: і побут, і майно, і діти.

Проблема була в тому, що Ніна Єгора любила і любить зараз. Та й він говорив, що любить, але…

— Куди поспішати? Ми ж не дитину чекаємо, – говорив Єгор і заяву подавати вони знову не поспішали.

— З самого початку, коли я в квартиру Єгора тільки переїжджати збиралася, — каже Ніна. – Ми домовлялися, що пробуємо разом жити кілька місяців, а потім вирішуємо: розходимося або одружуємося. Але в побуті все було прекрасно, у всіх інших сенсах теж, а як починаю говорити про шлюб, то Єгор відразу дратується: кому, мовляв, це зараз взагалі треба, він розумів би ще, якби мова йшла про майбутню дитину, але ж ні. Прикро було.

Ніна слухала розповіді подруг, читала різні статті на сімейну тематику і вже почала панікувати через написане: якщо чоловік після року відносин заміж не кличе, то вже й не покличе. А у них з Єгором не просто стосунки, а вже повноцінне сімейне життя.

У молодої людини була спадкова однокімнатна квартира, вона не вимагала ремонту, від Ніни ніхто не просив в неї вкладатися, але… хотілося сімейне гніздо. Своє і побільше. Тут якраз і мама невелику спадщину отримала навпіл з братом, пообіцяла дочці гроші від її продажу пустити на перший внесок Ніни по іпотеці.

— Одна я б платити іпотеку не змогла, або взяла б однокімнатну. І я знала, що у Єгора є накопичення, але він навіть при таких аргументах до шлюбу мене не кликав, — зізнається Ніна. – Довелося вдатися до хитрощів. Подруга порадила, мовляв, скажи, що у тебе затримка і все побачиш, як Єгор взагалі до тебе ставиться. Якщо і тоді до вівтаря не поведе — треба кидати.

Ніна подумала, та й вчинила як порадили. Ні, тест Єгору не пред’являла, не говорила, що вона в положенні, не трясла перед носом фіктивною довідкою, просто сказала, вибравши час, про затримку. Перевірити реакцію.

— Ну раз так, то давай подамо заяву, а ти все ж лікарю покажися, — зітхнув чоловік.

Подали заяву, через півтора тижні Ніна сказала, що тривога виявилася помилковою, дитини поки що не буде, якщо Єгор хоче, то можна і забрати заяву. А чоловік махнув рукою, мовляв, гаразд, що вже, одружуємося.

Розписалися, незабаром після весілля Ніна і справді зробила тест і він показав омріяні дві полоси, радості батьків і навіть свекрухи, не було меж. Оформили в іпотеку двокімнатну квартиру, куди молодим родичі надарували купу необхідної побутової техніки і віддали дещо з меблів. Свою однокімнатну Єгор здав приятелеві. Гроші невеликі, але це гроші. В плюс, а не в мінус.

Але, ось, сімейне життя Ніну абсолютно не порадувала. Немов хтось тумблер в її чоловіка перемкнув. І те, що було гладко в період їх співжиття, в офіційному шлюбі стало зовсім не так.

— Ніякого дбайливого ставлення до мене в період мого цікавого стану не було, — зітхає жінка. – Якщо раніше Єгор в побуті практично половину роботи брав на себе, то тепер все на мені. Прийде з роботи, поїсть, в душ сходить і сідає за комп’ютер, або в телефоні носом уткнувшись сидить. Гуляти? Йому не хочеться, кіно подивитися? До друзів з’їздити – не хочу. А раніше ми рідкісний вечір вдома сиділи. А що змінилося? Дитини тоді у нас ще не було. Взагалі змінилася людина дуже, став черствий, уваги – нуль.

Ніна потрапила одного разу в лікарню на тиждень, так чоловік відвідав її рівно один раз. Дзвонив і писав щовечора, але просто дізнавався, як йдуть у дружини справи. І лікарня від їхнього будинку, загалом, недалеко, і не затримувався чоловік на роботі, а все ж говорив:

— Ну чому я буду приходити? Поїсти тобі мати приносила. Постояти в коридорі з тобою? Все можна обговорити по телефону. Я з роботи прийду, мені ще собі поїсти приготувати треба, тебе ж немає, — відмахувався від образ другої половини чоловік.

Поява доньки теж ситуацію не врятувала. Навіть близькість практично зійшла нанівець. І домашні справи чоловік на себе не взяв, хоча і бачив, що дружина була зайнята з малятком.

— І до дочки інтересу ніякого, — засмучена молода жінка. – Прийде з роботи, поставить чергове запитання: «Як справи». Поїсть, сідає до комп’ютера. Вручиш йому дитину – потримає на колінах, та й то кілька разів запитає, А чи скоро я звільнюся. А щоб сам з донькою пограв — такого немає. Але ж вона зараз така цікава, їй 8 місяців вже, повзати починає, посміхається, намагається ходити.

— Ну, у мужиків пізніше інтерес до дітей прокидається, — намагається підбадьорити Ніну подруга.

— Або не прокидається взагалі, — похмуро говорить молода мати. – Днями стала Єгору нарікати, що він змінився дуже, що мені прикро таке ставлення до мене, до побуту, до дочки. Так, я вдома, але ж теж втомлююся. Мені і поговорити хочеться, і допомога не завадила б, і для себе час викроїти просто мрію, щоб зробити жіночі процедури та догляд. Привела йому в приклад чоловіка своєї кузини, він відмінний батько, якщо що. І у нього теж дочка до року. Такого наслухалася, що тепер не знаю, що й думати.

— Ось що ти від мене хочеш? – втомлено і нервово сказав Єгор. – Ти хотіла офіційно заміж? Супер. Ти заміжня. Ти хотіла двокімнатну квартиру? Вона у нас є. Ти дитину мріяла, говорила, що тобі пора? Ну ось, є дочка. Я до шлюбу був не готовий, ти мене фактично продавила на нього. Я одружився, радуйся і голову мені не забивай дурощами.

Ніна засмучена, невже так все життя? Так, вона схитрувала, але потім сказала правду, Єгор міг би відмовитися, якщо вже так йому одружуватися не хотілося. Чому ж не відмовився? Чому мстить їй тепер за щось?

КІНЕЦЬ.