Хто ж знав, що все так закінчиться. Забрав він мою дочку з лікарні, все як годиться. Новонароджену внучку мою доніс до машини, а потім допоміг сісти молодій мамі, й дбайливо передав їй дитину. І рушили вони додому. Дочка моя була така щаслива.

А я не поїхала, бо того дня, як на зло, були невідкладні справи. Ми зустріли матусю з дитиною, як належить — із кульками, квіточками. Я сказала, що буду згодом. Він подарував їй такий великий та гарний букет.

Мені потім дочка розповіла, що коли вони приїхали до квартири та зайшли, то вона здивувалася. Навколо була ідеальна чистота. А кімната для малечі повністю підготовлена.

І ліжечко він нове купив, і сам його зібрав. Поставив поряд комод. У нього поклав все необхідне для новонародженої: присипки, серветки, та всякі дрібниці.

Здавалося, справжній чоловік! Донька каже, що поклала вона дитину в ліжечко. А дитинка ще маленька, тому спала міцно.

Потім вона пішла на кухню, та зазирнула в холодильник, а він заповнений продуктами вщерть, вистачить на довгий термін.

Ну не чоловік, а мрія! Після того, як він показав усі покупки доньці, тихо вийшов у коридор. Одягнув куртку, взяв велику спортивну сумку, що стояла у передпокої, і перекинув її через плече.

Мені дочка сказала, що вона подумала, що в ній є ще якісь речі для новонародженої. Запитала його про це.

А він мовчки похитав головою й опустив очі. Сказав, що йде. Моя дочка не зрозуміла і подумала, що на роботу. Він знову похитав головою і заявив, що йде до іншої.

Ось так! Виявляється, що поки вона лежала в лікарні, то він не гаяв часу дарма. Моїй доньці так маля важко далося.

Були певні ускладнення, тому вона не один місяць знаходилася під наглядом лікарів. Добре, що все обійшлося. І обидві мої дівчинки здорові.

Тож, поки дочка лежала в лікарні, він крутив кохання зі співробітницею. До неї ж і пішов. І знаєте, що він сказав перед тим, як піти?

Я ж дочекався, поки донька з’явиться! Виявляється, він завів собі коханку ще коли вона була в положенні. Кажуть, що у них все почалося, коли вони почали їздити разом у відрядження. Так і зійшлися.

Хто б міг подумати…. Звісно, ​​все сталося так несподівано. Дочка моя горда дуже. Вирішила, що сама впорається. Що вистачить у неї сил добре виховати дитину. Від колишнього чоловіка лише аліменти отримує, більше нічого не бере.

З дитиною вона йому не дає спілкуватися. Він зробив свій вибір! Та він і не особливо рветься, йому не до цього. А тут ще колишня свекруха з’явилася. Почала сина свого виправдовувати.

Каже, що синок її все правильно зробив і дуже навіть благородно вчинив. Він не став з моєю дочкою розлучатися, поки вона була в положенні. Мало що могло статися з дитиною.

Раптом перенервує і раніше за термін розрішиться, або ще що. За її словами, у житті все буває. Одне кохання минає, друге з’являється. Ну, зустрів її синок іншу жінку, то й що?

Донька, після такої розмови зі свекрухою перестала з нею спілкуватися зовсім. Каже, що не може навіть слухавку підняти, коли та дзвонить. Як, і про що можна розмовляти з людиною, яка виправдовує вчинок сина!

Кинути дружину, щойно та вийшла з новонародженою дитиною з лікарні! Піти до іншої, любити та обіймати нову пасію, і при цьому бути холодним із рідною дочкою, не прагнути її побачити.Це ж яким потрібно бути нелюдом?!

Це ж скільки місяців він мовчав, ходив ліворуч і чекав! А ви як вважаєте, він правильно вчинив?

КІНЕЦЬ.