Жінка не могла повірити словам доньки. Ганна Петрівна не розуміла як мала сказати Павлова, що його батьки більше не приїдуть додому.Ганна Петрівна не розуміла як мала сказати Павлова, що його батьки більше не приїдуть додому

Марта з Данилом одружилися та жили з мамою дівчини у невеликій двокімнатній квартирі. Невдовзі в них появився синочок, і турбот та галасу побільшало.

Ганна Петрівна була вже жінкою старшою, то ж і не дивно, що хотіла спокою. Вона добре розуміли що молоді люди тут не зароблять на нове житло, тож порадила їм поїхати за кордон.

А вона тим часом пригляне за онуком. Спочатку Марта з Данилом поїхали до сусідньої Польщі, однак там багато не заробили та повернулися.

Тож за порадою знайомих подали заяву на візу до Сполучених Штатів Америки. Пройшовши співбесіду, їм схвалили і через місяць Марта та Данило поїхали.

А бабуся сама залишилась з онуком Павликом. Хлопчикові було тільки 2.5 роки тому він дуже сумував за батьками. А тим часом молоді люди працювали та висилали гроші. Вони там мали бути рік часу.

Але коли рік минув то подзвонила Марта та сказала до матері, що вони ще залишаються ще на рік, а потім ще і ще на рік.
Так Павлик ріс без батьків, і став зовсім замкнутим.

Перші проблеми почалися у школі, коли Павлику почали говорити що він безбатьченко. Ганна Петрівна не змогла витримати суму онука і подзвонила до доньки з зятем та сказала їм що б вони негайно поверталися додому.

Та Марта з Данилом сказали до жінки, що знову не можуть але пообіцяли приїхати на 10-річчя Павла. Та коли настав той день, то хлопець так і не дочекався ні матері ні батька, які знову тільки вислали гроші і подарунки і навіть самі не привітали сина.

Після цього Павло вже більше не вірив батькам, і їхнім обіцянкам про приїзд. Ганна Петрівна з однієї сторони розуміла доньку з зятем, що вони там вже обжилися і їм не хочеться вже все покидати.

Але з іншої жінка не розуміла, чому ж вони тоді не забирають сина до себе. Пройшло ще зо два роки і одного дня Марта подзвонила до матері та похвалилися щоб вони нарешті з Данилом придбали свою оселю.

Жінка не могла повірити словам доньки. Вона не розуміла, чому вони там придбали оселю а не в Україні як раніше про це говорили.

Марта з захопленням розповідала матері про будинок, а жінка її спитала що вони планують робити з Павлом. Марті не був цікавий син, вона і дальше розповідала про будинок.

Ганна Петрівна не розуміла як мала сказати Павлова, що його батьки більше не приїдуть додому. Після закінчення школи Марта і Данило все ж дали запрошення до себе, але не назавжди а так погостювати.

Та Павло не хотів слухати бабусю і їхати до батьків у Америку.

Джерело