Жінка стояла в черзі у супермаркеті після дідуся з неслухняним онуком.

Руки хлопчика були сповнені цукерок та інших солодощів.

Але він продовжував кричати і крутитися.

«Спокійно, Женю, залишилося зовсім небагато…

Гарний хлопчик».

Через якийсь час дитина знову почала вередувати, а дідусь спокійно сказав: «Все добре, Женю.

Ще кілька хвилин, і ми поїдемо додому.

Потерпи, хлопче».

На касі маленькому бешкетнику спало на думку викинути всі товари з візка.

Дідусь знову сказав спокійним тоном: «Жень, Жень, розслабся, приятелю, не переймайся.

Ще п’ять хвилин і ми будемо вдома.

Заспокойся будь-ласка”.

Жінку це дуже вразило.

Коли вона вийшла на вулицю, одразу підійшла до дідуся з онуком, які сідали в машину, і сказала:

— Це, звичайно, не моя справа, але ви поводилися там просто дивовижно!

Ви залишалися стриманим і спокійно розмовляли з хлопчиком навіть після того, як він так жахливо поводився!

Женя, тобі дуже пощастило з дідусем!

— Дякую, — відповів дідусь.

— Але Женя це я. А цього маленького бешкетника звуть Максим.

Джерело