За день до Зелених свят баба Ганя збирала усіх дітей біля себе. – Так, а ну гайда в поле, щоб мені назбирали гарний букет до церкви. – Ми були ще малі, і з радістю бігали між коровами по полі і виконували волю бабусі. – Ось, бабуню, дивіться який красивий. – Той букетик собі можете у вазу поставити, а мені треба “оберемок” цілий, щоб і з чортополохом і маком і звіробоєм, ну а ромашки це саме собою. Має бути великий букет. З яким поріг церкви переступите, таке й щастя весь рік матимете, – говорила вона. Її настанови я не забуду і обов’язково передам своїм дітям!
Збираю з сином польові квіти до церкви на Зелені свята (Трійцю) і згадались мені часи, коли ще поруч з нами була наша бабуся Ганя.
Ну така вона була людина, що всім нам не дозволяла розслабитися. Сама була вся в роботі, і нас так вчила.
На Різдво лиш перша зірочка зійде, всі мали стояти біля накритого дванадцятьма пісними стравами столу і молитися. І не дай Бог “хтось сі буде ґуздрати”, лінуватися, запізнюватися, чи вишиванку в останню хвилю прасувати.
Ні, не можна, бо інакше весь рік не будете ніде встигати, лінуватися, а тому й рік буде не продуктивним.
– Має бути рух! Чули мене, діти? Особливо в цей день. А інакше нічого доброго з вами в тому році не буде.
Певні правила в нас були і на Зелені свята. В нас, на заході України, Трійцю називають Зелені свята. Хати прикрашають зеленню, а до церкви всі несуть букет з польових квітів.
В нашої бабусі Гані це був цілий “ритуал”.
– Так, діти, гайда в поле, щоб мені назбирали гарний букет.
Ми були ще малі, і з радістю бігали між коровами по полі і виконували волю бабусі.
– Ось, бабуню, дивіться який красивий.
– Той букетик собі можете у вазу поставити, а мені треба “оберемок” цілий, щоб і з чортополохом і маком і звіробоєм, ну а ромашки це саме собою. Має бути великий букет. З яким поріг церкви переступите, таке й щастя весь рік матимете.
Ми ще раз бігли і вже кожен з нас мав мати по такому букету, а з’єднавши, виходило те, що потрібно бабі Гані.
Після бабуля щаслива збирала букет, який перемотувала невеликою кількістю льону, а зверху було зав’язано старою, але охайною українською хустиною.
На Зелені свята, як і в будь який інший святковий день, баба Ганя до церкви йшла одна з перших, бо треба встигнути до початку служби ще й всі молитви відмолити.
Дуже вона була побожна і добродушна людина. Все село її поважало і часто просило порад. Баба Ганя на все знала відповідь і давала слушні поради.
Коли її не стало, на подвір’ї не було де яблуку впасти. Хороша вона була людина. Пам’ять про неї я збережу на все життя.
І ось зараз, ми з сином ходимо по полі, збираємо великий букет квітів, щоб весь рік був щасливий. Чого бажаємо і вам, дорогі читачі!
А у вас є якісь такі спогади з дитинства? Цікаво буде почитати ваші історії!