У моєму житті, як і в житті автора сповіді, яка не любить чоловіка, а згадує перше кохання, є два чоловіки — чоловік Андрій і він — Сергій.

З Сергієм ми не бачилися з того часу, як я вийшла заміж 6 років тому.

Але я кохаю і його, і чоловіка.

З Сергієм ми знаємо одне одного все життя.

Було різне, після чого ми вирішили залишитись друзями.

Така мила, ніжна дружба. Потім я зустріла чоловіка.

Андрій мене ніколи не ревнував до Сергія, я не давала приводу.

Для мене немає поняття зради, якби я вирішила зустрічатися з кимось іншим, то зізналася б до початку будь-яких стосунків.

Але з цим чоловіком був невидимий бар’єр, як би сильно боляче всередині мені не було, хоч би як добре було поруч з ним, але в нас були різні плани в житті, різні погляди.

Я хотіла сім’ю та дітей, а він хотів життя для себе.

За кілька тижнів до весілля Сергій просив мене не виходити заміж, пропонував бути з ним, але на той момент я чітко розуміла, якого життя прагну.

Зараз він живе та насолоджується життям по-своєму, а я по-своєму.

Він насолоджується свободою, а я – родиною.

Але все ж таки я кохаю його.

У моєму серці завжди буде йому місце.

У серці, але не у житті.

Я дуже люблю свою сім’ю і це найважливіше, що є в моєму житті.

Ось така історія мого життя.

КІНЕЦЬ.