З нового року Валя вирішила худнути. Причина для цього була найповажніша – за святковим столом Григорій обіцяв влітку відправити її на море, та не кудись, а в Туреччину, в “олл інклюзив”. Валя на морі жодного разу за свої тридцять чотири роки не була, тож вирішила – поїде струнка і гарна, нехай ці іноземці бачать, які в нас розкішні жінки.

А худнути, чесно кажучи, було куди. Валя і в дитинстві була пухнастиком, а вже після заміжжя її параметри стали збільшуватися просто в геометричній прогресії. Вона не працювала, вела господарство і щодня намагалася балувати чоловіка кулінарними шедеврами.

Вони з Григорієм взагалі чудово доповнювали одне одного: вона обожнювала готувати, він – смачно поїсти. Таким чином до тридцять четвертих іменин вага Валі перевалила за сто десять кілограмів.

Ну а що? Григорія все влаштовувало, та й собі жінка подобалася. Щоправда, замучила задишка і боліли коліна, але це ж такі дрібниці порівняно зі щовечірніми сімейними смачними вечерями!

Але тепер, після звістки про поїздку, Валя твердо вирішила – дієті бути! Ось тільки вийшло не відразу – після свята в холодильнику і на лоджії залишилося стільки всього смачного, не пропадати ж добру?

Ще кілька днів Валя з чоловіком доїдали салати, холодець, гаряче і торт. Потім ходили в гості до батьків, до друзів. А тут вже інші свято настало – іменини Валі, знову потрібно накривати багатий стіл, а як інакше!

Але ось, нарешті, частування поки що закінчилися, як і різносоли в холодильнику. Життя поступово увійшло у звичний режим: Григорій зранку йшов на роботу, Валя вела господарство. Жінка була сповнена сил і енергії – нарешті у неї з’явилася можливість впритул зайнятися собою!

За справу вона взялася рішуче: насамперед викинула з холодильника все, що, на її думку, могло перешкодити схудненню. У відро вирушив майонез, за ним кетчуп, вершкове масло, ковбаса, шоколад і пельмені. Трохи подумавши, Валя позбулася і вершків, винограду і бананів – он, в інтернеті пишуть, що їх під час схуднення в жодному разі їсти не можна!

Задоволено оглянувши практично порожні полиці свого вірного білого друга, Валя вирушила в магазин. Там вона придбала кілька кілограмів курячого філе, овочів, зелені, знежирених йогуртів і гречки. Не забула і про кефір – дівчатка на форумі стверджували, що саме він найкраще допомагає скинути вагу.

Григорій, який повернувся додому, понуро повечеряв гречкою на воді й овочевим салатом без заправки, а потім несміливо поцікавився у дружини:

— Валюшо, а що, ми тепер завжди будемо так харчуватися?

Брови жінки грізно насупилися:

— Відтепер – так! – твердо сказала вона, – Це корисно!

— І що, навіть до чаю тепер у нас нічого не буде? – не вгамовувався чоловік.

— Ні, милий, не буде, солодке шкідливе! – відрізала Валентина, – І взагалі, тобі б теж не завадило скинути десяток кілограмів, он, яке пузо від’їв!

Сумно зітхнувши, Григорій вирушив у вітальню. Коли дружина так по-бойовому налаштована, краще з нею не сперечатися.

Валин настрій протримався рівно три дні. Вона стійко поглинала овочі, курку і кефір, намагаючись не звертати уваги на бурчання і голодні спазми в шлунку.

Вночі з четвертого на п’ятий день дієти Валентини, Григорія розбудили дивні звуки. Звідкись із боку кухні долинало чи то плямкання, чи то похрюкування, яке періодично змінювалося схлипуваннями і підвиваннями. Валі поруч не було.

Перелякавшись не на жарт, чоловік кинувся на звук. Ноги привели його на кухню, де, в тьмяному світлі, що ллється з відчинених дверцят холодильника, очам здивованого чоловіка постала неймовірна картина: його Валюша в нічній сорочці та босоніж сиділа просто на підлозі й тримала в руках гігантських розмірів бутерброд.

Між двома товстими шматками батона, щедро змащеними вершковим маслом, щільно притиснуті один до одного, виднілися скибочки сирокопченої ковбаси, шинки, маринованих огірочків… Валя відкушувала від цього бутербродного монстра величезні шматки і старанно жувала, мружачись і прицмокуючи. По щоках жінки текли сльози, а коли, прожувавши черговий шматок, вона запивала все це газованою водою з дволітрової пляшки, лунало дивне булькання. Іноді жінка начебто приходила до тями, оглядала все це неподобство і починала ридати ще гірше, схлипуючи і підвиваючи.

Збентежений чоловік не придумав нічого кращого, ніж увімкнути в кухні світло. Побачивши чоловіка, Валя завизгнула і відкинула від себе недоїдений сендвіч.

Вона винувато дивилася на чоловіка, не знаючи, як пояснити йому свою поведінку.

— Валюшо, люба, а де ти взяла всі ці продукти? – запитав Григорій перше, що спало йому на думку, – Я точно пам’ятаю, що ввечері їх у нашому холодильнику не було.

— Розумієш, дорогий, – усе ще продовжуючи схлипувати, відповідала його дружина, – Мені сьогодні зовсім не спалося. Ти вже давно заснув, а я все лежала, лежала… Дуже їсти хотілося. А тут мені в телефоні реклама доставки продуктів попалася, а там ковбаска, хлібець… І так мені захотілося бутербродів, а вони ще й працюють допізна, уявляєш? Ну я й не стрималася, замовила продуктів. Хотіла тільки малесенький бутербродик з’їсти, щоб голод притупити, а як запах ковбаси відчула, то все – затьмарення якесь на мене знайшло.

— Ну раз ми все одно не спимо, – ховаючи посмішку, вимовив чоловік, – зроби мені теж такий бутерброд, а я поки чайник поставлю.

Цієї ночі Валя вирішила – не потрібно їй худнути! От і Григорій так само сказав. «Ти, – каже, – І так у мене красуня!»

Та й сенс скидати, коли на закордонному «Все включено» назад наїсть? А що наїсть, Валя не сумнівалася: вона в інтернеті дивилася огляди на шведський стіл. Там же стільки всього смачнючого, ну не пропадати ж добру, справді?

КІНЕЦЬ.