Ми з братом росли без батька, але мати завжди вважала, що в дитинстві саме йому було важче.

Вона компенсувала це тим, що потурала йому, що призвело до вседозволеності.

У дитинстві мені було важко зрозуміти, чому до мого брата таке особливе ставлення.

Наприклад, він міг допізна дивитися телевізор, коли мені потрібно було лягати спати в певний час.

Коли я намагалася протестувати, мене карали, але брат завжди домагався свого.

Незважаючи на численні проблеми брата, моя мати захищала його, пояснюючи це тим, що він росте без батька.

Брат важко закінчив школу і безцільно проводив час, поки не пішов на службу.

Після повернення він ненадовго виправився, але невдовзі повернувся до колишнього способу життя.

У результаті я віддалилася від сім’ї, не в змозі дивитися, як моя мати утримує дорослу людину, яка відмовляється працювати.

Навіть коли він переїхав до дівчини, мама продовжувала забезпечувати його всім необхідним.

На 50-й день народження моєї мами я купила їй машину, відкладаючи гроші роками.

Вона була в захваті, але через місяць віддала подарунок моєму брату для роботи в таксі. Я відчула себе відданою і зажадала повернути машину, але мама наполягала, що це її подарунок і її рішення.

Зрозумівши, що мені не вдасться переконати її, я вирішила більше ніколи їй нічого не дарувати.

Я не здивуюся, якщо одного дня мама переїде до мене, тому що мій брат, швидше за все, незабаром вимагатиме її квартиру.

КІНЕЦЬ.