Коли з’явився син, Ігор купив мені невелику квартиру та щомісяця перераховував гроші на дитину, сина він бачив двічі і сказав, що не шкодує про наш короткий роман, бо тепер має дитину

У мене є подруга, Олено, найкраща. Ми з нею разом пройшли через багато труднощів та радощів.

Олена відразу після університету вийшла заміж за забезпеченого чоловіка, Ігоря, який був старший за неї на 11 років. Шлюб, однак, виявився бездітним.

Олена дуже гарна та розумна, і, мабуть, саме тому Ігор залишився з нею. Хоча він завжди дуже хотів дитину.

Не знаю, як так вийшло, але Ігор зрадив Олені… зі мною! Я була в шоці, коли дізналася, що чекаю дитину, але вирішила залишити її.

Мені вже 34 роки, я незаміжня, і цей чоловік мені дуже подобається. Та й про дитину я давно мріяла.

— Ти знаєш, що я не кину Олену, — сказав Ігор, коли я розповіла йому про дитину.

— Я не хочу її втратити.

— Я не прошу тебе йти від неї, — відповіла я, відчуваючи, як по щоках котяться сльози.

— Просто хочу, щоби ти знав.

Я дуже боялася, що Олена все дізнається, тож вирішила поїхати відпочивати. Потім, повернувшись, під великим секретом сказала їй, що познайомилася на морі з іноземцем, була близькість, і що тепер чекаю на дитину.

— Олю, ти маєш залишити цю дитину, — переконувала мене Олена.

— Не повторюй моєї бездітної долі.

Я для вигляду трохи посумнівалася, а потім сказала, що вона має рацію.

Коли мої батьки дізналися, що я збираюся залишити дитину невідомо від кого, вони зреклися мене.

— Олю, як ти могла так вчинити? — Кричала мама. — Ми тебе не хочемо знати!

Я винайняла квартиру, підготувала все для появи дитини, але з Ігорем не бачилася жодного разу. Запрошувала Олену до себе одну, говорячи, що мені соромно перед її чоловіком, тому не хочу бувати у них.

У мене були заощадження, мріяла купити машину, тож не дуже переживала за гроші. Але коли з’явився син, Ігор купив мені невелику квартиру та щомісяця перераховував гроші на дитину. Сина він бачив двічі і сказав, що не шкодує про наш короткий роман, бо тепер має дитину.

Несподівано мій колишній коханець запропонував віддати йому сина, а мені обіцяв дати грошей та допомогти влаштуватися за кордоном.

— Ти серйозно? — спитала я, не вірячи своїм вухам. — Ти хочеш забрати в мене сина?

— Так, Олю. Я хочу, щоб він зростав у гарних умовах, — відповів Ігор. — Я дам тобі гроші, відкрию бізнес, куплю будинок. Ти зможеш бачитися з ним, коли захочеш.

— Ніколи, — відмовилась я категорично. — Якщо наполягатимеш, я розповім усе Олені.

Пропозиції надходили вже неодноразово і були досить привабливі. Але я не могла покинути сина, навіть якщо це означало втратити все інше.

— Олю, подумай про це, — казав далі Ігор. — Ти зможеш зробити своє життя.

— Дитина заважає мені? Ти серйозно? — обурилася я. — Я не зраджу його заради твоїх грошей.

Подрузі можна було б пояснити, що хочу влаштувати своє особисте життя, а дитина заважає. Але я не могла так вчинити.

Зараз я виставила на продаж подаровану квартиру та планую поїхати з країни до Іспанії. Розумію, що Ігор не дасть мені спокою через дитину.

— Олю, ти справді хочеш поїхати? — Запитала Олена, коли я їй про це розповіла.

— Так, Олено. Мені треба розпочати нове життя, — відповіла я, намагаючись не видати своїх справжніх почуттів.

Усередині мене вирував ураган емоцій. Я знала, що роблю правильний вибір, але страх та сумніви не залишали мене. Ігор продовжував наполягати на своєму, і я не знала, як довго зможу йому чинити опір.

— Олю, я готовий дати тобі більше грошей, — казав він, коли ми зустрічалися востаннє. — Просто дай мені шанс бути батьком.

— Ні, Ігоре. Я не продам нашого сина, — твердо відповіла я.

Життя в новій країні обіцяло бути важким, але я була готова почати все спочатку. Я знала, що це єдиний спосіб захистити свого сина і дати йому майбутнє, на яке він заслуговує.

Зараз ми живемо у маленькій квартирі в іншому місті. Я працюю, щоб забезпечити нас, і щодня нагадую собі, що зробила правильний вибір. І нехай щастя поки що здається недосяжним, я вірю, що одного разу ми знайдемо своє місце у цьому світі.

Ігор більше не намагався зв’язатися зі мною, і я сподіваюся, що він нарешті дав нам спокій. Олена нічого не дізналася про нашу таємницю, і нехай так і лишиться. Іноді правда може зруйнувати більше, ніж брехня, і я не хочу втрачати свою найкращу подругу.

Моє життя змінилося назавжди, і нехай я не знаю, що чекає на нас попереду, я впевнена в одному: заради свого сина я готова на все.

КІНЕЦЬ.