Коли мій син оголосив мені, що він надумав розлучатися, я була категорично проти. Та він мене не питав, а швидше, поставив перед фактом.

До першої невістки я любов’ю не палала, але маю визнати, що вона була хорошою дружиною для мого сина. От чого йому ще не вистачало?

Причина знайшлася. Це була Олена, нова пасія сина.

– Мамо, якби ти знала, як я її люблю! – захоплено каже мені Сергій, так, наче йому 16 років, а не всі 30.

– Любиш, кажеш? А Оксана? Що тепер з нею буде, ти подумав? – стала я захищати свою першу невістку.

– А що з нею може бути? Їй 28 років, дітей немає. Вона ще зустріне своє щастя. А поки нехай поживе у своїх батьків, – розклав усе по полочках Сергій.

Мені все це було дивно чути. Я маю переконання, що сім’ю треба берегти, якщо уже створив, а не шукати собі пригод на здорову голову.

А саме таке враження склалося у мене, коли я вперше побачила цю Олену. Я довго до неї придивлялася, бо не розуміла, що мій син в ній знайшов? Хоч би красунею була, то я б зрозуміла. А так.

Та син настільки нею захопився, що не помічав очевидних речей. А я відразу просікла, що цій дівиці потрібно від мого сина.

– Не вздумай її прописати в квартирі, – строго-настрого попередила я сина.

– Та я якось і не збирався, ми навіть про це ніколи і не говорили. Ти не хвилюйся, все добре буде, – став заспокоювати мене син, але моя тривога лише наростала.

Моя жіноча інтуїція мені підказувала, що ця Олена з моїм сином тільки через квартиру. Та Сергій цього або не помічав, або не хотів помічати.

З Оксаною їх швидко розлучили – ні спільних дітей, ні спільного майна. Вона в село до своїх батьків повернулася. А Сергій відразу ж розписався з Оленою, і в квартиру її привіз.

Житло це моє, ми з чоловіком для сина купили, але про всяк випадок на мене оформили. Та Олена цього не знала.

Вона була переконана, що як тільки народить дитину, то Сергій відразу її з дитиною у себе в квартирі і пропише. Вона сама мені в цьому зізналася, коли ми з нею черговий раз зчепилися.

Я живу сама, бо чоловіка мого не стало ще кілька років тому. І я вирішила вдати, що погано себе почуваю, тому на якийсь час мені треба переїхати до сина, щоб він мене доглянув.

Олена вдала, що зраділа:

– Як добре, мамо, що ви тепер з нами житимете. Я народжу дитину, навіть в декрет не буду йти. А навіщо, якщо є бабуся? А я відразу на роботу вийду, – стала планувати Олена.

– Не збираюся я з вашими дітьми сидіти, – відразу я її попередила. – А от за мною догляд потрібен. Треба буде для початку зі мною кілька разів в поліклініку піти, – кажу.

Бачу, радість з обличчя Олени стала зникати, їй явно не сподобалася перспектива доглядати немічну свекруху, від якої ніякої користі.

– І ще, забула тобі сказати, Оленко, що квартира ця моя, і я живу у себе, а не у вас, – уточнила я.

Ця інформація зовсім збила з пантелику мою невістку. Вона відразу попросила Сергія, щоб той їй усе пояснив.

– Ти ж казав, що квартира твоя? – накинулася на нього з розпитуванням Олена.

– Я від своїх слів не відмовляюся, квартира ця моя.

– Але ж вона записана на твою маму?

– Це – чиста формальність, – пояснюю. – Мама ж нас не виганяє, дозволяє жити і робити все на свій смак.

– Нічого в чужій квартирі я робити не буду, – заявила Олена.

Сергій, здається, і сам вже почав щось розуміти, бо коли Олена демонстративно почала збирати свої речі, він її не став зупиняти.

Невістка сама подала на розлучення, що лише зайвий раз свідчило, що я була права – їй був потрібен не мій син, а його квартира.

Тепер я просто мрію, щоб син знову зійшовся з першою дружиною, бо я вже і сама зрозуміла, яка вона хороша була.

До речі, я дізнавалася, Оксана поки-що нікого собі не знайшла. Може вони ще помиряться? Як гадаєте?

Джерело