Ксенія злилася сама на себе, як вона могла так забути про парасолю. Вже пройшло три дні, а вона тільки сьогодні згадала коли надворі почався дощ.

Швидко набрала подругу Марину, у якої якраз гостювала і брала з собою ту саму парасолю. Подруга сказала що нема в неї парасолі, Ксенія дуже засмутилася.

Подруга не розуміла її, як можна так засмучуватись за якоїсь парасолі. Однак Ксенія відповіла, що то не просто парасоля, а останній подарунок її матері, перед тим як її не стало.

Поговоривши з подругою Ксенія стала пригадувати той самий день і згадала що вона йшла через парк і там був кіоск з її улюбленими круасанами, там вона напевне і забула парасолю.

“Та що вже зробиш, скільки часу пройшло напевне хтось узяв” – подумала дівчина. Але через два тижні Ксенія побачила одного чоловіка з такою самою парасолею як у неї була, чорна але з червоними яскравими трояндами.

Дивно було що чоловік, із такою парасолею. Вона підійшла до нього, вибачилась ти сказала що це напевно що її парасоля, і чи не міг би він її віддати їй.

Чоловік дивним поглянув глянув на Ксенію. Він їй відповів, що так парасоля не його, він її знайшов у парку на лавочці.

Ксенія підтвердила що вона якраз там і загубила, а ще додала що це подарунок матері, і вона для неї дуже дорога.
Юрій так звали чоловіка звісно віддав Ксенії.

Він сказав що і не хотів брати, однак так сталося що в той же час його парасоля зламалась, надворі був дощ от він і вирішив скористатися цією.

Ксенія подякувала Юрію та пішла. Але коли прийшла додому, то все рівно думала за чоловіка, якимось її знайомим він видався, але вона не могла згадати.

Якось одного дня Ксенія вирішила спекти пиріг з персиками. Зібралася і пішла на базар якраз за ними. Проходжаючись між рядами з овочами та фруктами, жінка і помітила знайоме її лице.

Це був якраз Юрій, він торгував, от де вона його могла бачити. Вона хотіла так пройти щоб чоловік її не помітив, але пізно.
” Ви по що на базар Ксеніє прийшли?” ,- спитав у дівчини чоловік.

Ксенія вже підійшла до нього і сказала що її потрібні персики для пирога. Вона хотіла тільки два кілограми, однак Юрій її всипав цілий пакет.

Ксенія подякувала та пішла, вона спекла пиріг та покликала свою подругу Марину на чаювання. Під час поїдання пирога жінка розповіла подрузі за Юрія, парасолю та персики.

А подруга їй одразу сказала, чому вона чоловіка не запросила на пиріг а її. Ксенія якось і не знала що відповісти. Та подруга наполегливо рекомендувала Ксенії піти на базар та запросити Юрія в гості.

Через декілька днів Ксенія знову спекла пиріг і і пішла як радила подруга на базар, запрошувати Юрія в гості до себе. Чоловік казав що має ще ось до продати декілька ящиків і обов’язково прийде.

Ксенія з нетерпінням чекала на Юрія та хвилювалась. Однак хвилюватись нічого було, вони одразу знайшли спільні теми для розмови.

Через деякий час чоловік покликав дівчину до вівтаря. Ксенія впевнена, що це її мати там на небесах випрохала у Бога чоловіка та щасливу долю.

І для цього був потрібен її подарунок парасоля з трояндами.

Джерело