— Дано, Денисе, ми з татом підготували для вас сюрприз, — сказала Олена, мати двійнят, під час вечері. — Наша бабуся заповіла нам квартиру. Ми з батьком довго думали, як краще вчинити, і вирішили продати її, а виручені гроші розділити порівну між вами. Ми впевнені, що ви вже дорослі і зможете розумно ними розпорядитися.

— Це чудова новина! — радісно відгукнувся Денис.

— Нам із Ліною якраз потрібне власне житло. Ми не хочемо жити з її ріднею — це зайві витрати, а іпотека теж поки що не варіант. Дружина скоро йде в декрет, і я залишуся єдиним годувальником у родині.

— Синку, справу кажеш, — підтримав його Тимофій Іванович, батько двійнят.

— Добре було б, якби й батьки Ліни допомогли вам такою ж сумою, як і ми з мамою.

— Тату, ну не починай. Головне — це любов і взаєморозуміння в сім’ї, а не гроші, — відповів Денис. — Ліна — чудова дружина, добра і чуйна. А ваш подарунок дуже нам потрібний. Ми вам вдячні.

— Знаєш, синку, гроші теж важливі. Коли в животі порожньо, то й у родині миру не буде, — зауважив батько.

— У нас усе буде добре! Я впевнений, що впораюся! — сказав Денис.

— Це добре, що ти так вважаєш. А ти, доню, що скажеш? — звернувся батько до Дани.

— Тату, мамо, я вже вам казала, що збираю гроші на квартиру. Ваш подарунок стане дуже доречним. Дякую вам! — відповіла Дана.

— А як справи з Мишком? Ви плануєте разом жити? Сподіваюся, ти не вийдеш за нього заміж, поки не купиш квартиру? — продовжив батько.

— Тату, ну чого ти знову починаєш? Я ж не наївна і не збираюся йому все на блюдечку підносити. Ще не вирішила, чи розповідати йому взагалі про квартиру.

Він не планує майбутнє, його все влаштовує, як є. Ми знімаємо квартиру на рівних, витрати на продукти ділимо. А він вважає, що це ідеальний варіант. Нещодавно запрошував мене на вечерю до своєї матері, але я відмовилася. Вона посміхається мені в очі, а за спиною обговорює і критикує. Я боюся, що не витримаю і відповім їй, а всі мої уроки самоконтролю підуть нанівець.

— Дано, що ж тебе тримає біля нього? — здивувалася мати.

— Його спокій. Він терпляче витримує всі мої істерики, хоча іноді це мене ще більше злить. Але зараз я повинна добре обдумати своє життя й зайнятися пошуками квартири, — відповіла дівчина.

Денис і Дана повернулися до своїх половинок, щоб обговорити плани. Денис із Ліною вирішили купити однокімнатну квартиру, а згодом, коли їхня дитина підросте, розглядатимуть варіанти для розширення житлової площі. У Дани ж усе було значно складніше.

— Мишко, я вирішила купити квартиру, щоб ми більше не моталися по орендованих.

— Дано, про яку квартиру ти говориш? Я не хочу влазити в іпотеку. Це ризиковано. У мене заробіток нестабільний, а ще й борги…

— Нам не потрібна іпотека. Батьки подарували мені половину грошей за продаж бабусиної квартири. Цього вистачить, щоб придбати однокімнатну, але я думаю взяти двокімнатну, — пояснила Дана.

— Давай краще купимо машину, я зможу на ній заробляти, — запропонував Мишко.

— Ні, квартира важливіша. Якщо у нас з’явиться дитина, що тоді? — роздратовано запитала Дана.

— Коли це ще буде… І взагалі, моя мама вважає, що ти не годишся на роль матері.

Дана подивилася на нього з подивом, а потім спокійно сказала:

— Купуй сумку, збирай свої речі й вирушай до своєї матусі, а я куплю квартиру сама.

Ось так і закінчилася їхня історія.

КІНЕЦЬ.