Ганна з чоловіком завжди з нетерпінням чекали на візит до бабусі Софії. В її хаті завжди пахло вишневими пирогами. У саду можна було відпочити під тінню дерев, а на городі попрацювати. Цього разу поїздка мала особливу ціль — допомогти бабусі викопати картоплю.

— Ох, ця картопля. – Зітхала бабуся.

– Така смачна, коли її сам виростиш. І внуки допоможуть, буде веселіше.

Ганна посміхнулася. Вона пам’ятала, як у дитинстві вони з братом вибирали викопану дорослими картоплю. А потім пекли її на багатті. Але цього разу все було трохи інакше.

Вони привезли в подарунок бабусі саджанець яблуні. Стара, що так щедро дарувала їм солодкі плоди, нарешті віджила своє. Вибравши місце для молодого деревця, вони почали копати ямку.

Лопати заглиблювалися в землю, вивертаючи на поверхню грудки чорнозему, коли раптом щось заблищало на сонці. Це була маленька, заіржавіла скринька, напівзасипана землею.

Ганна відразу згадала бабусині розповіді про дідуся Якова, який перед війною закопав десь у саду найцінніші речі. Обережно піднявши скриньку, Ганна передала її бабусі.

Софія тремтячими руками відчинила кришку. Усередині лежали старі фотографії, пожовклий лист, кілька монет і невеликий золотий годинник. Це був годинник Якова, той самий, який він носив на руці, коли вони одружилися.

Сльози навернулися на очі бабусі. Вона довго розглядала знахідку, згадуючи молодість,
кохання та війну. Потім, повернувшись до онуки, тихо промовила:

— Це був найкращий подарунок у моєму житті.

Вечорами, коли онуки засинали, бабуся розповідала їм про дідуся Якова та про їхнє життя. І кожна історія була неначе дорогоцінна перлина, яку вона дарувала своїм нащадкам.

Коли настав час їхати додому, Ганна поклала скриньку у валізу. Вона везла з собою не тільки картоплю, а й цілу скриню спогадів. Ці спогади були теплі, як осіннє сонце й запашні, як яблука з бабусиного саду.

Посаджена ними яблунька стала символом нового життя, яке проростало на місці старого. А скринька зі скарбом — нагадуванням про те, що кожна родина має свою історію, свою маленьку таємницю, яка захована глибоко в сім’ї.

Джерело