Я ніколи не планувала й дивитися в сторону одружених чоловіків. Це завжди для мене було табу. Але іноді все саме собою трапляється, незважаючи на те, що ми планували.

Після неприємного розриву з моїм колишнім дворічним партнером я була зла на всіх чоловіків і втратила інтерес до стосунків.

Але на одній з вечірок у друзів я познайомилася з хлопцем, від якого у мене буквально з-під ніг пішла земля.

Він був схожий на якусь кінозірку, він був смішний, красивий, впевнений в собі, тому я не заперечувала, коли він почав крутитися навколо мене. Він приніс мені бокал, запросив на танець і нарешті запропонував підвезти мене додому.

Я живу на орендованій квартирі з подругою, але вона того дня була у батьків. Після свята я була “весела”, Віталик, так звати хлопця, був милий і чарівний, тому я запросила його до себе додому.

Зрештою, це все ще було в тому режимі, який я собі дозволила: насолоджуйся життям без жодних обов’язків і жодних розчарувань.

Ми неймовірно провели час. Але я все одно сприйняла це зустріч на один день. Рано я прокинулась а Віталика поруч не було. Зі мною залишилися одні спогади.

Але потім він зателефонував. Він зв’язався зі мною через соцмережі. Це мене дуже вразило, і я згадала, як добре мені було з ним, я не могла не схвилюватися. Десь позаду я бачила “червоний прапорець”, але я вперто його не хотіла бачити і відкидала.

Він до деталей спланував вихідні в прекрасному курортному містечку, запросив мене на вечерю, ми танцювали, і довго милувалися один одним, а потім Віталик сказав мені, що хоча він одружений, він хотів би продовжувати зустрічатися зі мною, тому що я та жінка, про яку він мріяв все життя.

Мене його слова приємно вразили, але неабияк здивувало, що у нього є сім’я, та ще й дворічна дитина. Мені не було цікаво підтримувати стосунки з таким чоловіком, це останнє, що мала б робити розчарована тридцятирічна жінка, якщо вона хоче зберегти здоровий глузд. Але я вчинила геть не так.

Ми час від часу зустрічалися і я закохалася. Я думаю, що він теж. Чим довше це тривало, тим більше він мені писав, підштовхував до зустрічі, посилав мені квіти, купував подарунки.

Віталик пообіцяв мені, що покине дружину, і ми просто будемо разом насолоджуватися життям. Мовляв, треба трохи почекати, бо з майном багато чого треба врегулювати, а син ще малий щоб переживати через розлучення батьків.

Тому я чекала. Минали місяці, потім рік, два. Ми й досі зустрічаємося, їздимо у “відрядження”. Він дарує мені подарунки та продовжує давати обіцянки. Але потім настав день який все змінив.

Ми випадково зустрілися з Віталиком на прем’єрі українського фільму в кінотеатрі. Я вже хотіла йому помахати, покликати, але тут помітила, що він не один. Він був там із дружиною. Її чималенький животик відразу ж кинувся мені в очі.

Спочатку я не хотіла у це вірити. Я поїхала відразу ж додому, хоча планувала ще повечеряти з подругою. Весь мій світ зруйнувався в одну мить.

Що мені тепер робити? Як викинути цю людину зі своєї голови? Я закохана у Віталика по вуха…

Джерело