Тато, після виходу на пенсію, захопився риболовлею. На шістдесятиріччя він попросив гумовий човен, разів десять шепнувши, щоб мама не знала про подарунок.

– Вона все одно дізнається! – здивувалася я.

– Коли дізнається, буде пізно, — хитро посміхнувся тато, — човен у мене вже буде! Сам би купив, але ти знаєш свою маму. А що подарували, то я не винен!

Мама з татовим хобі змирилася не одразу. Переживала, як би щось не сталося. І ображалася, швидше за все, через маленьке почуття заздрощів, бо сама на той момент ще працювала.

Тато по дому почав все робити, поки мама на змінах, а на вихідні повадився їхати з сусідом на рибалку.

Мовляв, ось я який молодець, пенсію в будинок приніс, п’ять днів поспіль супи варив, посуд мив, підлогу підмітав, а в суботу і відпочити можна.

У маминому ж розумінні, суботи були спеціально придумані для сімейного дозвілля! Для спільних походів в театри, та на виставки, у парки, та на танцювальні вечори.

Тато, своєю чергою, коли складав мамі компанію, нещадно паплюжив картини та експонати, або насміхався з пар, що танцювали.

Іноді тато перегинав палицю, і мамі було навіть соромно за його поведінку, тому додому вони поверталися порізно.

Зрозуміло, коли у батька знайшлося нове захоплення, він не мав часу на те, щоб супроводжувати маму.

Мій чоловік загорівся, почав шукати в інтернеті оптимальні за ціною, та якістю човни. Він навіть заїкнувся про те, що не проти напроситися з тестем на риболовлю.

Щоб ви розуміли, з усього, пов’язаного з рибою, мій чоловік може лише сплатити риб’ячі тушки на касі в магазині.

Я передбачала катастрофу! Мама й так незадоволена, а якщо у тата ще човен з’явиться, приводів для переживання стане вдвічі більше, а винними залишимося ми з чоловіком. Тому я чинила опір!

Запропонувала подарувати татові щось корисне, наприклад, нові колеса для машини. У чоловіка виграла чоловіча солідарність:

– Люба, твоєму батькові виповниться шістдесят років! Ти не думаєш, що це трохи не той вік, щоб просиджувати решту життя біля спідниці дружини?

– Ти подивися на статистику чоловічої тривалості життя! Це може бути його останній день народження! А ти йому колеса дарувати зібралася! Хоче людина човен – має право!

Я махнула рукою, залишивши вибір подарунка на чоловіка, щоб було виправдання: мама, я не при ділах, знати нічого не знала.

У ресторан, де зібралася нечисленна рідня, та татові колишні товариші по службі, чоловік притягнув колеса.

Я полегшено зітхнула, день народження пройшов чудово. Натомість увечері, коли всі роз’їхалися по домівках, зателефонувала зла мама.

Чоловік випросив у тата ключі від їхньої квартири, та притулив туди човен, тому спізнився до ресторану. Ще записку пришпилив: «Від люблячого зятя»!

Мама рвала і метала, пригадала моєму чоловікові «зальоти» за всі роки нашого шлюбу, і оголосила його персоною нон грата у них вдома.

З моїм чоловіком мама не розмовляла два з половиною роки. Два з половиною роки! Натомість задоволений тато був готовий носити зятя на руках!

Минулого літа мама вийшла на пенсію, й занудьгувала. Вона в мене діяльна особа, почекала б із пенсією, але її попросили дати дорогу молодим.

Не знаю, як тато вмовив маму на спільну поїздку на рибалку, але їй сподобалося. Вони стали постійно їздити разом, ще іноді онуків прихоплювали з собою.

З татом і його сусідом страшно було дітей відпускати, а коли там мама, то все буде добре. Тим більше, що діти вже не маленькі: десять і тринадцять років.

Восени батьки нас ошелешили звісткою про продаж квартири, та про купівлю заміського будинку.

На новосілля тато купив моторний човен! Мама не заперечувала, навпаки, зраділа, як дитина мала. І тільки того дня моєму чоловікові було дароване прощення.

Чоловік, до речі, не дуже зрадів амністії: сказав, що мовчазна теща — найкращий подарунок долі!
Тепер я можу сміливо стверджувати, що мої батьки — затяті рибалки!

Чоловік, дивлячись на них, будує плани на нашу пенсію: хоче перебратися з міста до села, та розводити кроликів та індичок. Поживемо побачимо!

А поки піду відкрию пляшечку пінного, та дістану сушену рибку, виловлену маминими руками, і засушену — дбайливими татовими! Як вам мамині уподобання?

КІНЕЦЬ.