Ганна була у сварці зі своєю донькою Христиною вже чотири роки. Адже дівчина покинула інститут на другому курсі, та втекла з дому зі своїм хлопцем.

Юра був звичайним хлопцем, який не мав освіти та працював у місцевому автосервісі. Жінка була категорично проти стосунків доньки з цим хлопцем.

Адже вважала що донька варта кращого, а Юрій тільки погубить її життя. Так шляхи доньки та матері розійшлись. Вони дуже зрідка зідзвонювались одна з одною, розмови було дуже короткими: ” Як справи?”- ” Все добре!”. Так вони жили всі потихеньку.

Допоки однієї ночі Ганні не приснився сон. В сні її покійна мати сказала, щоб та віддала Христині, її дорогу норкову шубу, мовляв онуці вона потрібніша.

Прокинувшись вранці, жінка зрозуміла, що донька і справді може бути в біді. Вона все розповіла своєму чоловікові, з яким її теж, як виявилось було потрібно перетерпіти те, що мати Ганни теж була проти їхнього одруження. А тепер ситуація повторилася у жінки з дочкою.

Ганна разом з чоловіком, знайшовши та взявши шубу бабусі відправились до доньки. Двері їм відчинив якийсь старший чоловік, він був дивним на вигляд.

Ганна ще раз перепитала і той розказав, що Христина та Юрій не змогли дальше оплачувати за квартиру і з’їхали. Жінка так переживала, що одразу зблідла, незнайомець побачив це, та сказав, що їм може допомогти сусідка, яка досі живе квартирою поряд, можливо вона щось знає.

Ольга виявилася майже ровесницею Ганни, вона і розповіла, що старалася молодим людям допомагати, як могла. Адже їхній син занедужав і йому потрібна була допомога спеціалістів та ще багато грошей, щоб оплатити.

Вони старалися працювали де тільки могли, тільки за все рівно не виходило їм платити. Ганна почувши, що у неї є онук, з однієї сторони не тямила себе від щастя, а з іншої докоряла собі, що цього не знала, бо нормально з донькою не спілкувалася.

Ольга дала адресу Ганні з чоловіком, де зараз живе Христина та Юрій з сином. Вони одразу поїхали туди, двері відчинила Христина, Ганна майже зовсім не впізнала доньку.

Дівчина була дуже худою та вигляд мала втомлений. Вона впала на коліна перед нею та почала просити пробачення. Христина обійняла матір і вони ще так деякий час простояли. Жінка спиталася у доньки за онука, та жаль підтвердила, що йому і справді потрібна допомога, а грошей у них нема.

Ганна згадала тоді за шубу і простягнула до доньки. Та подякувала та сказала що, то все рівно буде замало.

Вона взяла її і хотіла кинути на спинку крісла, і раптом почула дивний дзвін і всі його почули. Як виявилось старенька бабуся, зашила під підкладку шуби свої прикраси, та гроші у валюті.

Грошей вистачило і онук невдовзі одужав. Ганна дала ключі доньці з чоловіком та онуком від квартири бабусі, там вони оселились.

А сама жінка кожен день перед сном, дякую своїй покійній матері, яка не тільки врятувала життя своїй онуці, а й врятувала життя малому правнучку.

Джерело