Мамо, завтра прийдуть майстри і тобі воду проведуть. Я на вихідних приїду і привезу пральку, умивальник і все необхідне. Твоє завдання бути дома, – сказав син по телефону, а я на стілець присіла від такого здивування. Син мені за життя ніколи не допоміг і відра води принести з криниці в хату, а тут така щедрість з його боку. Це вже згодом я дізналася справжню причину “допомоги” Олега. Без невісточки тут не обійшлося. Ох і розумничка моя Іринка!

– Мамо, завтра прийдуть майстри і тобі воду проведуть. Я на вихідних приїду і привезу пральку, умивальник і все необхідне. Твоє завдання бути дома, – сказав син по телефону, а я на стілець присіла від такого здивування.
Син мені за життя ніколи не допоміг і відра води принести з криниці в хату, а тут така щедрість з його боку. Це вже згодом я дізналася справжню причину “допомоги” Олега.
Сина я виховала одна. Чоловіка мого рано не стало. Я заміж так і не вийшла. Працювала до пенсії на одній роботі, лаборантом в районній поліклініці.
Жили ми в селі, мали з Олежиком свою хатинку. Але я всі зароблені гроші в дитину вкладала. І в музичну школу Олег ходив і на карате і на танці один час.
Я дуже хотіла, щоб син вивчився і жив краще за мене.
Ось тому грошей, які б я вкладала в хату, не було.
На сьогоднішній день мій Олег велика людина. В нього свій бізнес, красуня дружина і два синочки, мої онучки.
Приїжджають діти до мене не часто, а головна причина – нема умов.
Так, в хаті як було з самого початку, ще як чоловік був біля мене, так і залишилося.
Воду я ношу з колодязя цинковим відром, а перу в машинці, але треба ще викручувати. Всі “зручності” на вулиці.
Я до такого звикла, бо все життя так живу.
Інколи думала про те, що Олег би міг мені трохи допомогти, хоч з тою водою, щоб не носилася я, бо вік вже не молодий. Але Олег жодного разу про це не натякнув, та й я мовчу.
Невістка в мене хороша і як я недавно зрозуміла, дуже розумна, бо так вже обкрутити, треба голову мати.
– Мамо, я з хлопцями до вас на місяць часу приїду. Хочемо трохи відпочити від шумного життя.
– Іринко, та я залюбки вас прийму. Ти ж знаєш, як я скучаю за онуками.
Сказала я невістці і сама своїм вухам не повірила.
А вже за пару днів мене син набрав і почав за ту воду і робочих говорити.
А виявляється, все це Іринка придумала. Вона зідзвонилася з подругою, яку давно не бачила і домовилася, що коли та буде в селі, Таня до неї з дочкою приїде на пару днів, бо буде проїздом десь біля нас.
Це як почув Олег, то відразу ж йому соромно стало, бо цю Таню він знає, як і вона мого Олега. І не гоже, що мама такої впливової людини живе в таких умовах.
Ви знаєте, ще невістка з онуками не приїхала, як на подвір’ї кипіла робота. Я тільки хлопцям їсти на обід щось готувала. За все Олег оплатив.
Ось тепер у мене і вода, коли захочу з крану тече, і пралька підключена новенька і навіть “зручності” в хаті.
Ось вам і стимул в людини був.
Пізніше мені Іринка зізналася, що все так придумала, але подруга ця Таня, до нас заїжджала.
– Який ваш Олег все ж таки молодець. Не забуває за маму, не зазнався, як деякі.
А я слухаю і лише головою махаю.
Але що б там не було, я рада, що маю такого сина, бо якби не він, то б не мала я такої невісточки Іринки.
А вам діти допомагають, чи потрібно, як мого, випрошувати?