Маму чоловіка ми забрали до себе, бо до останнього надіялися, що вона перепише на сина квартиру. Та не тут то було. Сестра мого Миколи, яка живе в Рахові, і маму вже багато років не провідувала, все організувала за нас. Вона цю квартиру вже здала в оренду і отримує на карту гроші. Аргументує Олена це тим, що в свій час батьки Миколі допомогли з квартирою, в якій ми живемо, а їй нічим. Ніби по-чесному. І ось тепер в мене виникає питання: Хто має доглядати за мамою? Може її, якось в той Рахів перевезти?

Маму чоловіка ми забрали до себе, бо до останнього надіялися, що вона перепише на сина квартиру.

Та не тут то було. Сестра мого Миколи, яка живе в Рахові, і маму вже багато років не провідувала, все організувала за нас. Вона цю квартиру вже здала в оренду і отримує на карту гроші.

Аргументує Олена це тим, що в свій час батьки Миколі допомогли з квартирою, в якій ми живемо, а їй нічим. Ніби по-чесному. І ось тепер в мене виникає питання: Хто має доглядати за мамою? Може її, якось в той Рахів перевезти?

В свекрухи квартира в занедбаному стані була, але це ж нічого не означає. Ми б з відкладених грошей її привели в порядок. Але, як виявилося, ми не встигли, бо на неї своє “око” положила сестра чоловіка.

– А як ви хотіли і квартиру вам в новобудові батьки допомогли придбати, і щоб її вам залишилася? Ні, цю квартиру я вже здаю орендарям. Нам гроші потрібні, бо Улянка поступила в університет, – сказала Олена, сестра мого чоловіка.

Так, в свій час батьки чоловіка нам добре допомогли з житлом. Ми б довго виплачували іпотеку, якби не їх підтримка. Але я завжди була за це вдячна свекру і свекрусі. Я робила їм подаруночки і ніколи в гості не йшла з пустими руками.

Також коли не стало свекра, ми все організували, Олена дала пару тисяч на “поминки” і все. бо ми ближче живемо і більше встигли.

І ось недавно прийшлось свекруха забрати до себе. Валентині Іванівні вже вісімдесят стукнуло. В такому віці важко одній і я віднеслась до цього з розумінням, виділивши свою гостьову кімнату.

Квартира свекрухи потребувала ремонту, тому на деякий час ми про неї забули. Але Олена вирішила тим скористатись.

Одного дня нас доводять до відома, що там живе якась сім’я з дитиною ще й з собакою. Квартира здається за сім тисяч.

Якщо там зробити хоча б косметичний ремонт, то квартира б виросла в ціні, але Олена поки до цього не готова.

Взагалі мене той факт, що квартира повністю належить Олені трішки розчарував. Ми все життя під боком у них були. Олена ж вийшла заміж і пішла у невістки аж у Рахів, а це від нас дуже далеко.

– Все по-чесному братику. Тобі батьки квартиру в новобудові допомогли купити, а ця мені належати має.

Але в мене ось яке питання виникає. Якщо все порівно, то і маму по черзі має як син так і дочка доглядати. Свекрусі йде не до молодості, я не знаю що мане чекає через місяць чи через рік.

Я не готова все за всіх робити, а Олена буде “ягідки” їсти.

Як ви вважаєте, де в цьому випадку правда?

Кому ж таки має належати квартира Валентини Іванівни?

В нас є діти і квартира нам точно не помішає.

Я готова возитися зі свекрухою, але хочу, щоб все було по-чесному!

Джерело