– Марічко, бійся Бога! Та якби не Наталя, то б і ти не мала такого успішного чоловіка. Та ти їй до віку вдячна маєш бути. Та ви за це кожного року маєте її з дітьми на море за свої гроші відправляти, а ти за один раз “бурю” влаштувала, – сказала мені свекруха. І ви знаєте, це чи не вперше Іванна Сергіївна визнала, що її син успішний.

Мій чоловік не дуже добре вчився в школі і був тою дитиною, на яку постійно скаржилися і вчителі і не тільки. Батьки тільки те й робили, що порівнювали його з молодшою на рік сестрою.

– А Наталочка наша знову грамоту принесла. Розумничка! Велике майбутнє у цієї дитини.

Володя часто просив сестру допомогти йому з уроками, а тій це подобалось, вона уявляла себе вчителькою, тому часто виручала брата.

Якось та й закінчив Володя школу, Наталя ж в той час вступила в університет, але за пів року так вийшло, що вона при надії, хоча, навіть не так… Ніхто й не здогадувався, що Наталя чекає дитину. Одного дня вона просто принесла згорточок з синьою смужкою додому.

Сказати, що батьки були розчаровані нічого не сказати.

Ми ж всі з одного села, тому все це відбувалося на наших очах.

Наталя науку закинула, бо мама мала роботу, і не могла сидіти з онуком.

Володя в той же час вступив в училище, пов’язане з ремонтом автомобілів. За деякий час він отримав права, бо дуже любив цю справу і купив собі омріяну червону дев’ятку.

В цей момент ми і почали зустрічатися. Володя не вчився в школі, але жага до успішного життя завжди була в нього присутня.

Спершу він працював на “дядька”, а згодом з другом відкрив свій автосервіс.

На даний час в нас сім’я, двоє діток, квартира і також ми будуємо заміський будиночок.

В Наталі ж все не так кольорово. Заміж її з дитиною взяв Степан з сусіднього села. Подарувала Наталя йому сина, але не склалося в них життя. Всі проблеми за часту стосувалися фінансової сторони.

Живе Наталя з батьками, хата не оновлюється, бо на це немає грошей.

Володя провів їм воду, поставив душову кабінку і навіть купив пральку, бо все ж там живуть його батьки. Мама весь час просить у нас гроші, бо Наталі важко. Але Наталя вже може йти на роботу, бо діти ростуть, але куди вона без освіти піде.

– З таким розумом, як в моєї доні, я їй ганчірку в руки не дам. Вона заслуговує більшого. Володя як погано вчився, і до чого доріс?  Ось і Наталочка до свого прийде, просто поки вона потребує допомоги брата. Він, до речі, їй винен, бо Наталя замість нього уроки робила.

На всіх забавах Іванна Сергіївна вихваляє доню, і згадує одне єдине, що гарно вчилася. Про Володю вона воліє мовчати. Виходить так, ніби йому все на голову саме звалилося. Але я знаю ціну його успіху.

Ми недавно їздили з дітьми на море за кордон, а коли повернулися, то Іванна Сергіївна давай кляньчити гроші у Володі для Наталі, бо і їй з дітьми відпочинок потрібен.

Я не знаю, як мені донести до цих людей, що школа і гарні оцінки це одне, а впевненість і рішучість йти до своїх мрій – геть інше.

Свекруха при кожній можливості те Д/З згадує. Виходить так, що він все життя має сестрі віддячувати? Але у нього своя сім’я…

Я не хочу лізти в їх родину, але це мені дуже сильно не подобається.

Як мені бути?

Джерело