Мати сварила дочку. Розсердилась і сварила. Дочка відповідала роздратованими виправданнями, як завжди. Вона не встигла, втомилася, потім зробить; а гроші так швидко витрачаються. Саме тому кредит. І діти ростуть, сама знаєш. Треба купити те й це.

Цілком звичайна сварка. Вони часто сварилися, як багато бідних людей. У бідних для сварки більше причин. І вони нервові, бідні. Їм постійно доводиться турбуватися про гроші. Є така поміркована бідність, коли треба робити зусилля, щоб жити гідно, не бідно! Викроювати, економити, веслувати, щоб не потонути.

Мати допомагала із пенсії. Дочка на двох роботах працювала. Батько дітей платив убогі аліменти. Діти росли. Жити можна! Але іноді важко, втомлюєшся, звичайно.

Мати відкрила рота, щоб сказати правдиве та образливе. І раптом побачила у дочки сиве волосся. Трохи поки що. Небагато сивого волосся на скроні.

І зморшки побачила біля рота. Небагато й неглибокі, але в сонячному світлі, що лилося з вікна кухні, їх добре видно.

І мати замовкла, вражена. Це її дівчинка. Її дитина. Нещодавно її в колясці котила подвір’ям, одягала черевики, вчила ходити. Нещодавно носила на руках, шила сукню Сніжинки у садок. Годувала з ложечки кашкою… Та що це?

Це невблаганне життя. Невблаганний час. Страшно не те, що ми старіємо. До цього звикаєш. Страшно, що наші діти старіють. А щасливих років, днів, хвилин не так багато випало їм.

Ці думки промайнули в голові матері. І вона раптом заплакала та обійняла дочку. І казала: «Пробач мені!», – хоч за що прощати? Ніхто не винен у тому, що час іде так швидко. А потім кінчається. І неважливо, чи встигли добре пожити чи ні, – час все одно закінчується.

Потрібно щадити близьких. І дітей та дорослих. Людині буває дуже важко. І життя її не шкодує. Як і нас.

І мати обіймала дочку, притискала її до себе так міцно! Дочка навіть засміялася крізь сльози: «Ну що ти мене так міцно тримаєш? Ніхто не забере!»…

Забирає час. Забирає нас один в одного. І треба обіймати та тримати. І підтримувати, і не завдавати болю. Його і так вистачає. А життя коротке.

КІНЕЦЬ.