Уляна в дитинстві була капризною дитиною, часто любила робити дрібні капості та сунула свій ніс маленький, куди не потрібно.

Мати поведінка дівчинки дратувала, вона її часто клала в кут. От батько навпаки старався всіляко захищати доньку.

Якось одного мати Уляни пішла до магазину по хліб та не повернулась. Як вияснилось вона до того тихо зібрала свої речі і документи, тобто вона свідомо вирішили покинути сім’ю.

Тож маленька Уляна залишилася жити з батьком, який старався зі всіх сил щоб донька все мала. Жили вони у великій двокімнатній квартири майже в самому центрі міста.

Вдруге батько Уляни так і не одружився. Хоч вільних жінок і було багато але чоловік вирішив присвятити своє життя доньці.

І Уляна щоб не розчарувати батька старалася вчитися добре і в школі і в інституті. То щось з легкістю після закінчення навчання Уляна знайшла хорошу роботу.

Згодом познайомилась з Павлом, за якого вийшла заміж. І вони стали всі жити разом, та невдовзі батько Уляни захворів і його не стало. Та зустріч яка чекала на дівчину через декілька днів була зовсім неочікуваною. Одного дня у двері їхньої квартири з чоловіком подзвонили.

Уляна підійшла відчинити, там стояла жінка, яка назвалася її матір’ю. От тільки після того як минуло більше 30 років, чомусь жінка згадала за свою доньку.

Але це не було найдивнішим, а було дивним те, через яку причину жінка прийшла до доньки. Виявляється у неї є нова сім’я, чоловік та двоє дітей і так склалося що їм немає де подітись.

Жінка от вирішила, що її старша донька, з якою вона не бачилась більше 30 років, та та, яку колись лишила маленькою розміняє двокімнатну квартиру на дві.

Щоб в одній жила Уляна з чоловіком, а в іншій вони. Такого нахабства дівчина не очікувала, та ще від матері зозулі.

Уляна зціпила зуби та відповіла жінці, яка назвалася її матір’ю:

” Вибачте мене, але в мене немає матері, мене батько виховав. А вас я попрошу піти і більше сюди ніколи не приходити. А якщо не послухаєте, то я і міліцію можу викликати”.

І звісно після таких слів Уляни жінка як і пішла так більше і не приходила.

Неймовірна історія людської байдужості та нахабства, ваша яка думка, прочитавши дану історію?

Джерело