Мені було не добре, тому коли задзвонив син і попросив приглянути за онучкою, я стала відмовляти. Але Тарас мене все ж таки вмовив. “Ой, не вигадуй! Ти впораєшся! Соломійка тебе миттю розвеселить!”. Я ніби відчувала щось недобре. З того дня минуло три роки, а колишня невістка досі дивиться на мене скоса. А після самого випадку скільки “чорного” вона мені писала в повідомленнях. Я спокутувала перед дітьми і онучкою свій вчинок, але досі відчуваю від них “холодок”

Я спокутувала перед дітьми і онучкою свій вчинок, але досі відчуваю від них “холодок”
Я дві години доглядала за онукою Соломійкою, поки мій син ходив на масаж. Внучка вилила на себе чашку кави. Я досі переживаю через це, і мені не дає спокою, що колишня дружина сина писала мені такі неприємні повідомлення.
Того дня мені з самого ранку було погано. Якось душно і темніло в очах. Вдень дзвонить син: “Мамо, ти ввечері дві години приглянеш за Соломійкою? Я б хотів сходити на масаж”.
Я відповіла, що почуваюся не дуже добре з самого ранку. “Ой, мамо, не видумуй. Нічого з тобою не станеться, якщо ти забіжиш до нас на дві годинки. Це не обговорюється. Ми тебе чекаємо!”, – сказав син.
Тому я й погодилася. Я з нетерпінням чекала внучку. Мій син розлучений, тому я бачу Соломійку кожні вихідні. Моїй онучці немає й трьох років, а вона шило. Вона не може всидіти на місці і надзвичайно енергійна.
Соломія була зі мною менше пів години і я думала, що моя голова піде обертом. Щоб з ясною головою пильнувати онучку я зварила каву і поставила її на журнальний столик. На тому кінці ми з Соломійкою малювали. Я навіть не знаю, що і як сталося.
Соломія малювала, а я на секунду обернулася. Я дивилася в крісло, щоб не сісти на іграшку, і раптом чую гуркіт. Соломія стояла над розлитою чашкою кави і плакала.
Я швидко зняла з неї колготки і зробила все що знала в такій ситуації, а після одразу викликав допомогу. За кілька хвилин на нозі Соломійки з’явилися дві червоні плямки. Нас з нею відвезли в клініку. Я плакала і дзвонила синові, щоб розповісти, що сталося.
Ми обоє поїхали в лікарню, звідки повідомили про все мамі Соломії. Вона відразу приїхала, і вона, і син дивилися на мене скоса. Від їхнього погляду мені все більше і більше ставало не по собі. Я ледь сіла на диван.
Десь за годину до нас прийшов лікар і сказав, що Соломії пощастило. Що все несерйозно, але треба трішки буде попіклуватися про неї.
Минуло три роки. У Соломії і сліду від цього дня не залишилося. Ну хіба чуть-чуть, якщо добре придивитися.
Щоб і син і колишня невістка не відлучалися від роботи, я щодня ходила до Соломії додому, доглядала за нею. Я пила тільки холодні напої і ні на крок не відходила від онучки. Я читала казки і ми багато спілкувалися. Звичайно, я вибачилася перед колишньою невісткою і сином за свою неуважність.
Я з усіх сил намагалася виправити свою помилку. Я навіть оплатила проживання Соломії з колишньою невісткою в Карпатах. Відразу після цієї події моя колишня невістка постійно писала мені неприємні повідомлення. Навіть син був грубим. Я визнала свою провину і справді робила все можливе, щоб Соломії було добре. І я неймовірно щаслива, що вийшло якнайкраще.
Після цього дня я не погоджуюсь допомагати в ті дні, коли мені погано. Я навчилася нарешті казати – “НІ”.