Ми з дружиною пишалися сином коли він поїхав на навчання, а згодом і на роботу, в Америку.

Всі рідні і друзі нам заздрили, якого хорошого сина нам подарував Всевишній. І лише в глибині душі ми лили сльози, бо розуміли, що все це з кінцями і своїх онуків ми будемо бачити здебільшого через екран смартфону.

Ми з Марусею пізно пізнали смак батьківства. Двадцять років ми жили з надією на чудо, і лише коли Марусі виповнилося сорок, а мені сорок три, сталося чудо. Боженька подарував нам синочка, якого ми без обговорень назвали Богданом.

Всі дивувалися, яким розумним був наш син. Він відвідував всі можливі олімпіади, був дуже активним. Співав у шкільному хорі. Ми так пишалися Богданом.

А коли після першого курсу університету його запросили на навчання до Америки, нашому щастю не було меж.

Ми до останнього надіялися, що син після закінчення навчання повернеться в Україну, привезе свій досвід до нас, але, здається, цього не буде.

Наша єдина дитина живе на іншому краю світу.

Богдан ще навчається, але вже і працює.

Ми переїхали з Марусею з села до області в квартиру, яку для нас купив син. Всі нам заздрять, бо не забуває син про батьків, а нам хочеться плакати.

Ми десь глибоко в душі з Марусею розуміли, що він не повернеться, але надія таки десь глибоко в серці, та жевріла. Але недавно останній вогник надії згас.

– Мамо, тату, познайомтесь, це Анжеліка, – впевненим голосом сказав Богдан, коли ми зідзвонились по відеозв’язку.

Ця Анжеліка американка. Так, вона красива і я впевнена, що дуже розумна дівчина, але вона та, хто назавжди відбере надію, що наш син коли-небудь повернеться додому.

Колись в нас будуть онуки, дай Бог їх дочекатися, але ми навіть не зможемо з ними поговорити. Я сумніваюся, що Богдан буде вчити їх української мови.

Ми живемо на старість літ в гарній квартирі, в шикарних ремонтах і меблях, але ми б все на світі віддали, лиш би наш син був поруч, і будував своє життя тут, в Україні, а ми могли б насолоджуватися щебетанням наших онуків.

Як змиритися і відпустити єдиного сина?

Чому для такого випробування доля обрала саме нас з Марусею?

Джерело