Мого чоловіка тільки-тільки не стало, а невістка ніби не розуміє, що мені погано на таке дивитися, вішається на мого сина, тулиться. А я позаду них йду, і аж мене теліпає від злості. Могла б і увійти в моє становище. Бо ж недавно я з чоловіком так попід ручки водилася, а тепер по парку одна гуляю, без підтримки. Ми ж з чоловіком жили душа в душу. Але як це Оксані пояснити, поки не знаю. Як мені реагувати на такі зухвалі вчинки невістки?

Мого чоловіка тільки-тільки не стало, а невістка ніби не розуміє, що мені погано на таке дивитися, вішається на мого сина, тулиться.
А я позаду них йду, і аж мене теліпає від злості. Могла б і увійти в моє становище. Ми ж з чоловіком жили душа в душу, а тепер я залишилася одна, як стебелинка в полі.
Я, звісно, дякую сину за те, що старається мене розрадити у важкі хвилини, але могли б і трохи скромніше себе поводити в моїй присутності. Ще сорок днів не минуло, а тут такі цирки.
Ми з Гришою жили душа в душу майже п’ятдесят років. В квартирі кожен міліметр нагадує мені про нього. Дуже важко відпускати від себе людину, яка була для тебе всім.
Ми гарно з Гришою жили. Обоє працювали, ставили дітей на ноги, квартиру самі придбали.
Старший наш син одружився і живе в іншій області, а ось молодший наш Олексій залишився жити в нашому містечку.
Одружився Олексій доволі пізно, але хороша його дружина, нічого не скажу. Подарувала нам з чоловіком двох онуків: хлопчика і дівчинку.
Ми в них душі не чули, бо жили недалеко один від одного.
Але так сталося, що залишилася я одна. Син хотів мене до себе забрати, але я не хочу. Не хочу на старість літ комусь в милість бути. Я вже в себе доживати буду.
За моїм Гришею ще сорок днів не минуло. Щоб полегшити мій стан, син постійно мене бере з собою, як не в парк, то просто погуляти в центр. Олексій в мене дуже добра і співчутлива людина. Не хоче, щоб я замикалася в собі.
Але невістка не хоче увійти в моє становище.
Так було і на вихідних. Син запропонував разом з ними поїхати в дуже гарний і великий парк. Там різні майданчики для дітей і для дорослих багато всього цікавого.
Але мені не сподобалось, що невістка на моїх очах весь час вішалася на мого сина. То за руку його візьме, то сміється на всю горлянку.
Так мені все це неприємно бачити, ви собі й уявити не може. Могла б поводитись трохи скромніше. Мала б Оксана з розумінням до мене віднестись. Бо ще недавно ми з Гришою попід ручку ходили, а зараз я одна.
Як мені реагувати на такі зухвалі вчинки невістки?