Ще добре дуже я пам’ятаю ті далекі роки, коли мене в дитинстві моя бабуся завжди навчала: мовляв, якщо щось хороше в житті у тебе трапляється – не говори цього нікому, не хвалися людям ніколи, щоб не заздрили! – зізналася якось я своїй найкращій подрузі. – І я завжди роблю так, як вона мене повчала.

Зустрінуся я зі своїми знайомими, то розповідаю їм тільки про погане: грошей не вистачає, здоров’я вже не те, що раніше, у дорослих дітей в житті все непросто.

При всьому тому, що діти мої при посадах хороших зараз, непогано заробляють, внуки чудові, і все “в шоколаді”.

Але мовчу я про це, звісно, завжди, ніколи нікому не зізнаюся. Молодь же, зараз навпаки, любить хвалитися усім чим потрібно і ні, навіть коли особливо немає чим. Сучасне покоління якесь зовсім інше, ніж ми.

От мої власні діти теж не такі, як я, не розуміють мене зовсім. Сплять та бачать, щоб всі їм заздрили.

– Невже прямо так і хочуть?

– Так, самій важко повірити в це. Ось я недавно в хутряному салоні була, жінка там молода якась шубу приміряла, зараз знижки великі, бо не сезон, то можна щось дешево купити, за що зимою величезні гроші віддати потрібно, але шуба, видно, їй не по кишені була зовсім.

Вона продавцеві з таким жалем говорить: “Ох, як би я хотіла в такій шубці прийти на роботу, щоб наші дівки – усі колежанки мої з відділу побачили і були ошелешені від заздрощів!” Ось так.

– Але ж коли тобі заздрять, це приємно, значить ти щось досягла в житті, усі беруть з тебе приклад. Особливо, якщо заслужено. Ось моїй чудовій кар’єрі багато хто заздрить, а мене це радує лише.

Пожинаю, так би мовити, плоди того, що п’ять років працювала важко дні та ночі, ловлю заздрісні зітхання і погляди. Інша за статурою стежить, вічно по спортзалах бігає. Третя дітьми хвалиться своїми постійно і досягненнями їх. І все для того, щоб оточуючим “втерти носа”.

– Так що в цьому хорошого? Заздрість – це негатив. Всі зараз це прекрасно розуміють, адже живемо в дуже непростий час для нас. Воно лише проблемами потім обертається, коли тобі заздрять усі.

– Ой, та добре вже, будь-яка людина в глибині душі тільки про те й мріє, щоб йому заздрили. Інакше навіщо, наприклад, люди беруть велимчезні кредити, купують на них дорогі автомобілі, дорогезний фірмовий одяг, гаджети?

Навіщо так вперто качають прес? Навіщо виставляють в соцмережах красиві фотки з відпустки, за яку віддали мало не останні гроші?

Прості фото ж не виставляють, лише краса, багатство та гламур. Так просто все. Хочуть, як та тітка в магазині, щоб люди побачили і від заздрості впали б.

Цікаво, чи дійсно багато людей зараз так живе, не для себе, а для когось? Ви теж вважаєте, що людям краще ніколи не можна хвалитися, лише скаржитися, що тобі погано живеться, щоб ніхто не заздрив і від того не мати проблем?

Джерело