— Ну в таких справах дитину слухати, звичайно, це прямо зайве, – каже Євгенії Семенівні подруга, – мало що там дівчисько вважає!

— Ну так, що вона може у 11 років взагалі розуміти! Але я вважаю, що там ще й колишня теща рученьку приклала. Напевно злякалася, що з новою дружиною зʼявиться ще дитина і її внучку чимось образять. Ну чи, що самим грошовий кран перекриють, – каже Євгенія Семенівна.

— Ну і як Катя? Переживає напевно…

— Не те слово, що переживає, сама не своя, все ж таки півтора роки у стосунках були, та й готова була вона і до дівчинки шукати підхід, і стрибала перед нею, подарунки вибирала, намагалася порозумітися.

Катерині, дочці Євгенії Семенівни 32 роки, заміжня вона ніколи не була, дітей у неї немає. Був по молодості один серйозний роман, але закінчився він для дівчини сумно: буквально напередодні вже призначеного весілля вона дізналася про зраду нареченого з найкращою подругою.

— Після цього дочка якось закрилася, – ділиться Євгенія Семенівна, – ні з ким близько намагалася не сходитися. І взагалі все коло спілкування змінила, а подруг у неї з тих пір і зовсім немає.

Ну воно й зрозуміло, що не кажи, а подвійну зраду пережила. Найгірше, що колишній її наречений з тією самою подругою в результаті одружився, діти в них. Ну і спільні друзі зі зрадниками моєї дочки зв’язку не обірвали, то Катя залишилася одна і довго з депресії вибиралася.

Молода жінка поставила на паузу особисте життя, зайнялася роботою та кар’єрою. До 31 року досягла відчутного прогресу: стала начальником відділу у великій фірмі, купила власну гарну квартиру, є машина, всі інші блага.

— Ніяк не можна сказати, що у дочки до Андрія був матеріальний інтерес, – впевнено підкреслює Євгенія Семенівна, – так, він більш матеріально забезпечений, але й у дочки все було і є: і дорогий одяг, і закордонний відпочинок, і можливості. Вона просто хотіла сім’ю і так, дітей хотіла. І своїх рідних, і готова була дівчинку Андрія любити та приймати.

Андрій, з яким у Катерини не склалися стосунки, самотній батько, який з 6 років виховує доньку Яну без матері. Дружина чоловіка довго боролася з онкологією та не перемогла. Чоловік заробляв гроші, догляд за осиротілою дівчинкою здійснювала його теща, щоправда, треба віддати належне, кожну вільну хвилину Андрій намагався проводити з дочкою.

— У поїздки возив, найкращих репетиторів найняв, за кордоном одягав, там же обстежував дитину, – перераховує Євгенія Семенівна, – загалом, довго досить у чоловіка особистого життя ніякого не було. У самого батьків уже немає, тож він ще й усю рідню покійної дружини на собі тягнув.

Андрій дуже тісно спілкувався з тестем та тещею, оплачував усі їхні потреби, купив тестю новий автомобіль (онучку возити), купив їм заміський будинок (щоб Яна влітку могла відпочивати на природі), оплачував дорогі медичні страховки, відпочинок за кордоном.

— До інших рідних батьків сини так не ставляться, – зауважує подруга Євгенії Семенівни.

— Ага, от і злякалися вони, коли моя Катя на горизонті замаячила, не відразу, щоправда, дізналися про її існування, але коли дізналися, почали прямо боротися за дівчинку, точніше, за настрій дівчинки по відношенню до нової жінки батька.

Досить довго нова спроба побудувати відносини Андрія та Катерини залишалася таємницею для родичів чоловіка: зустрічалася пара на території Каті, але потім, коли Андрій став серйозно розглядати її як свою наречену, відбулося знайомство з Яною.

— Дочка розповідала, що дівчинка спочатку прийняла її дуже добре, вони разом їздили в невелику подорож Україною, Катя розумна жінка, вона знайшла підхід до дитини, повернулися звідти вже помінявшись телефонами, писали один одному, фотографії пересилали, загалом, Андрій з Катею навіть заяву подали і вона отримала від нареченого офіційну обручку, – згадує Євгенія Семенівна, – а потім почало все якось погіршуватись.

Дівчинка перестала писати Каті, а коли та приїжджала з Андрієм до них додому, Яна спочатку мовчки могла встати й піти, а потім взагалі стала зневажливо ставитися до потенційною мачухи. Андрій на початку намагався заспокоювати Катю, говорив, що у дочки зараз складний період, вступає у підлітковий вік, виросла без матері, мовляв, треба пробачити, зрозуміти, шукати подальших підходів.

А потім чоловіка викликала на розмову тещу, яка розповіла чоловікові покійної дочки про те, що він діє не на користь власної дитини.

— Ну і на жаль стала тиснути, що Яночка знедолена з дитинства, недолюблена, мами ж немає, – обурюється Євгенія Семенівна, – мовляв, мачуха – не найкращий варіант, вона дівчинку утискатиме, гнобитиме, тим більше, коли з’являться спільні діти. Хоча де і з якого боку Яну хто знедолював? Спільні діти? Так, і Катя і Андрій були налаштовані на них.

— Якщо вже так тобі на дочку начхати, що ти готовий ще раз одружитися і зрадити пам’ять моєї дочки, – заявила Андрію теща, – тоді віддавай Яну нам, ми житимемо разом, так буде всім краще.

Ти побудуєш нову родину, а Яна не буде плентатись, під ногами твоєї Каті. Зрозумій, нікому моя внучка не потрібна, мамою мачуха їй не стане.

Загалом цього й слід було чекати, ти ще довго протримався, але чоловіча природа бере своє. Віддай Яну і вперед, а дівчинці життя не треба псувати, невідомо ще, як сирітське дитинство з мачухою їй відгукнеться.

А взагалі я вважаю, що треба тобі прислухатися до дочки. Вона інтуїтивно відчуває в Каті щось не те, а діти з цього приводу мають відмінну інтуїцію. Але якщо тобі хочеться ще раз одружитися, то ми не можемо перешкодити, нам тільки онуку шкода, – сказала бабуся Яни, – дочку нашу не врятував, що ж… Хоч онуку визволи від болю!

— Ага, і заплакала, – сердиться Євгенія Семенівна, – ну чоловік звичайно першу дружину любив, і дочку безмежно любить, а тут ще й батьки колишньої дружини почуттям провини маніпулюють. Головне, поки вони не влізли, у Яни з Катею нормально було. Спілкувалися. А тут, мабуть, і внучці на вуха присіли, розповіли казки про злу мачуху. А самим просто доходу страшно втратити.

— І Андрію дочку віддати тестеві з тещею не погодився?

— Не погодився, – киває мама Каті, – а й погодився б, все одно ті не вгамувалися б. Почалося б скиглення про те, що заради нової дружини Андрій дочку сирітку кинув.

Андрій набрався рішучості і поговорив із Катею про те, що зараз він не може переступити через дочку: “Вона проти, вона й так без матері росте. Можливо пізніше…” Цього “пізніше” стала чекати вже Катя, яка відповіла, що вона розриває стосунки з нареченим. Не треба їм бачитись навіть таємно і на її території.

— І я вважаю, що правильно, – каже Євгенія Семенівна, – Андрій переконував почекати, що все стане на свої місця з часом. З яким часом? Коли Яні 18 стукне?

Так дочці моєї тоді буде вже 40. Зараз хоча б шанс є влаштувати своє життя, знайти чоловіка, народити дитину. І не морочитися проблемами чоловіка, його дочки та колишніх тестя з тещею. Так, важко їй зараз, але краще відразу відрізати, ніж відпилювати по шматочку і продовжувати цей біль.

-Так права твоя Катя, – каже подруга, – і чекати нічого. Андрій завжди буде на перше місце ставити Яну, а навіщо це твоїй Каті потрібно? Чи знайде чоловіка? Добре. Ні, так буде дитина для себе і без геморою у вигляді примхливої ​​падчерки.

А що ви думаєте? Чи варто почекати? Потрібно було шукати підходи до дівчинки? Чи немає щастя, і Андрій – не варіант?

КІНЕЦЬ.