Моя подруга нещодавно мене запросила до себе в гості. Весь вечір ми сиділи у неї на кухні, вона мене дуже смачно пригощала, була рада мені.

Моїй подрузі Мирославі квартира дісталася в спадок від її бабусі десь років 7 тому. Так вона навіть до сих пір там ремонт хоча б косметичний не зробила.

Ще відразу, як в’їхала туди 7 років тому, так і живе собі там. Лише диван новий собі туди купила, а решта все у неї, як при бабусі було, все таке старе і прадавнє й залишилося.

Туди як заходиш, то наче в минуле потрапляєш. Паперові шпалери, дерев’яна підлога, яка дуже скрипить. Ще й запах такий, як у квартирах в стареньких буває бабусь.

Ремонт в її квартирі в останній раз робили роках в вісімдесятих, напевно. Все там скрипить, все відклеюється, фарба облупилася, шпалери відірвалися, загалом, знаходитися там, не дуже приємно, я сказала б.

Навіть уявити не можу, як так можна жити.

Але ж зовсім не обов’язково робити там дорогий ремонт. Марина працює, заробляє не так вже й погано. Я вважаю, що пару банок фарби, валик та невеличкий шматок лінолеуму вже може собі дозволити купити. Хай не по багатому, зате буде чисто та світло в квартирі цій.

Соромно жити в такому ще бабусиному ремонті. Молода жінка, сучасна, одягається дуже гарно, за модою слідкує, розбирається в гаджетах, а живе незрозуміло як.

– Ти так все просто говориш. Що там вона зробить сама, купивши пару банок фарби. Їй нормальний ремонт там потрібно робити. Міняти усю сантехніку, повністю змінити підлогу, робити стяжку, раз стара квартира і цвіль там є, напевно. Стіни рівняти, вікна міняти. Все це виллється в гарну копієчку, не в пару сотень а в десятки тисяч гривень.

Я вважаю, якщо вже робити ремонт, не розводити бруд, а вже хороший і на багато років, якісний, – сказала мені мама, коли я прийшла додому і все їй розповіла.

А я з нею не згодна. Хіба це нормально? Як така молода жінка, може жити в такий квартирі в наш час?

Джерело