Ми з Катериною були одружені вже 5 років, і весь цей час я постійно перебував у розладі з тещею. Надія Василівна була складною людиною з жорстким характером, який вона ніколи не соромилася виявляти.

Але я відстоював себе, коли мої особисті межі було порушено.

Тертя почалися задовго до нашого весілля. Надія переконала дочку, що я безнадійний молодий чоловік, який їй зовсім не підходить.

Під час нашої першої зустрічі вона своєю поведінкою дала зрозуміти, що я їй нецікавий,

і вона не бажає зі мною спілкуватися. Коли зайшла мова про весілля, Надія відкрито виступила проти нашої спілки, заявивши, що я зіпсую життя її дочки.

Проте Катерина на той час була вже вагітна, тож виходу не було.

Після весілля ситуація не покращала. Якийсь час ми жили у тещі через ремонт у власному будинку, і це було щоденним випробуванням.

Вона знаходила будь-яку нагоду покритикувати мене: то приходжу пізно, то не виношу сміття, то забув купити хліб.

І навіть після переїзду боротьба тривала. Надія відвідувала нас кожних вихідних, критикуючи все поспіль, особливо наш ремонт.

Під час одного зі своїх візитів вона уїдливо поцікавилася: -Ти коли зробиш нормальний ремонт?

-Все й так нормально, — відповів я, але вона відмахнулася від моїх запевнень.

Хоча життя в окремих будинках приносило деяке полегшення, постійний конфлікт з Надією добряче вимотував.

Я щиро вдячний, що Катерина, на відміну своєї матері, залишається розумною і не піддається її маніпуляціям.

КІНЕЦЬ.