Моєму обранцю Сергію 35 років, а мені – 23. Ми зустрічаємося пів року, живемо кілька місяців разом. Зробив мені на вихідних пропозицію расписаться. І все б добре, людина Сергій хороша. Але є кілька але, які змушують мене замислитися.

Ну по-перше, Сергій в боргах, до того ж, виплачує кредит на житло і машину. На мою думку, він зовсім не вміє розпоряджатися грошима, хоча досить добре заробляє – гроші у нього не затримуються, він не вміє планувати, оптимізувати витрати.

Знаєте, якщо грошей і так не вистачає, то ходити щотижня в дорогі ресторани, носити тільки фірмовий одяг, користуватися оригінальними парфумами – це вважаю трохи занадто. Ну але Сергій дуже любить такі жести.

Але він не дає мені можливості радити йому, як витрачати гроші, бо вважає, що я не можу в цьому краще розбиратися, якщо сама таку суму не заробляю.

Але ж після весілля це будуть наші спільні гроші, правильно я розумію? Чи у нього вони будуть лише його, а мені доведеться просити на кожну дрібницю і звітувати про всі витрати «його грошей»?

Я маю вищу освіту, але хорошої роботи, а значить, і відповідних заробітків, поки що у мене немає. Та й взагалі я переконана, що заміжній жінці не обов’язково працювати. а лише за бажанням.

Раніше я працювала менеджером в інтернет-магазині, зараз шукаю схожу роботу в інтернеті з гнучким графіком та нормальною зарплатою. Але поки що мені не щастить. Дітей я люблю, але до власних ще не готова.

І ось я трохи розгублена і не знаю, чи варто виходити заміж за людину з таким ставленням до мене. Сергій дає мені гроші на одяг, посиденьки з подругами в кафе, але не так багато, як мені треба, та ще й вимагає звіту, як я витратила гроші.

Але я не звикла до такого! Я молода, вродлива, люблю їздити за кордон, хоча розумію, що сама на все це не заробляю. Але я не збираюся витрачати своє життя на роботу по 10-12 годин – це чоловічий обов’язок.

У майбутньому я хочу подорожувати, побачити світ, але у Сергія плани зовсім інші: розвивати свій бізнес, народити дітей і будувати заміський будинок.

Це все дуже розмиті плани, незрозуміло, коли все це буде і чи взагалі буде, а час минає. Я з часом не молодшаю і розумію, що він може знайти мені заміну, навіть якщо на той час ми будемо одружені. Хіба ні?

Ось я й думаю, чи варто виходити заміж за Сергія, щоб жити у цих боргах і стати домогосподаркою. Допоможіть, будь ласка, порадою, що робити? Чи варто приймати пропозицію мого обранця?

Джерело