Мої відрядження так не сподобалися тещі, що вона вирішила хитрістю досягти нашого розлучення

Я з найзвичайнішої сім’ї, а тому сам досяг всього в житті. Це завжди не подобалося моїй тещі. Вона для своєї дочки хотіла чоловіка багатшого, із заможної родини, а та вийшла заміж за мене.

Чого я тільки не наслухався за перші роки шлюбу, ким я не був. Трохи заспокоїлася ця скандальна жінка, коли народилася старша дочка. Заспокоїлася, ніби розтанула.

Тим більше, що згодом я заробив на більшу квартиру і кращу машину. Загалом, мати дружини нарешті побачила в мені перспективи, які так затято заперечувала спочатку.

Я просувався кар’єрними сходами і дійшов до посади, яка передбачала тривалі відрядження. Зрозуміло, зарплата значно підвищилася б за цей рахунок.

Дружина зраділа. Доньки ростуть, озирнутися не встигнеш, як уже поступатимуть. Вони в мене розумні дівчатка, але я не хотів би, щоб вони зубрили підручники заради бюджетних місць. Нехай краще на платне поступлять, ніж зіпсують собі нерви та здоров’я. А потім заміжжя, придане потрібно.

Усе обговорили на сімейній раді. Моя мама обіцяла допомагати в той час, як мене не буде, а ось теща несподівано розлютилася. Не сподобалася їй ідея, що моя сім’я надовго без мене залишатиметься.

Все дошкуляла дружині, що дарма вона за мене вийшла. Треба було багатшого шукати, щоб не вештався так далеко. Мене ж звинувачувала у безвідповідальності. Ось поїду я, а що будуть дочка її з онуками робити без мене? Її не хвилювало, що дружині вже 38, вона доросла, самостійна жінка, яку я без грошей не залишу.

Загалом, у перше відрядження я їхав трохи на взводі через тещу. Та й за доньок із дружиною хвилювався. Добре хоч міг дзвонити їм часто, щоб переконатися, що все справді добре.

Вдалині від сім’ї було досить складно, але як радісно було повернутися додому. Возз’єднання зіпсувала теща, яка єхидно запитала, скільки коханок я завів. Про які коханки могло йтися, якщо у службову квартиру я повертався втомленим, а на вихідних вважав за краще відсипатися?

Її це не переконало, вона спробувала добитися від мене “правди”, але втрутилася дружина, яка досить різко попросила припинити. Їй набридло слухати таке за той час, що мене не було. Я навіть здивувався. Раніше вона намагалася не конфліктувати з матір’ю, а тут рота їй почала закривати.

Мені залишалося лише порадіти, що дружина не піддалася на хитрощі тещі і не стала накидатися на мене з тими самими питаннями. Ми завжди довіряли один одному, відрядження цього не змінило.

Чесно, я сподівався, що теща заспокоїться, але вона рушила далі. Кликала дочку з онуками в гості, а там же “випадково” опинялися її подруги зі своїми синами, які мали свій бізнес. Як вона нахвалювала цих чоловіків! І багаті, і бездітні, тож моїх доньок приймуть, як рідних. А головне по відрядженнях не мотаються!

Дружина мені про це не хотіла розповідати, щоб не засмучувати, але бабусю здала старша дочка, якій набрид цей цирк. Саме тоді я почав замислюватися над тим, що можна з цим зробити.

Мені пропонували перевестися в місто, яке було поряд з тим, куди я їздив у відрядження, але я поки що зволікав.

Не витримав, коли з незнайомого номера мені прийшли фотографії дружини з чоловіком. Вони явно сиділи на кухні тещі. Можна було подумати, що вони гарно воркують, але свою дружину я знаю, як свої п’ять пальців. Її посмішка на фото була явно фальшивою, просто з ввічливості.

Коли я повернувся, одразу сказав, що ми переїжджаємо. Доньки дуже зраділи. Старша якраз туди хотіла їхати вступати, а молодша подружку в тому місті мала. Дружина ж вагалася. Не хотілося залишати матір та сестру, але чергова істерика тещі її переконала.

Правда істерила вона з приводу того, що дочка опиниться поза зоною її досяжності, і вона не зможе контролювати її життя, як звикла це робити. Броняла мене, що я відвожу її дівчаток, а наприкінці взагалі зажадала, щоб її з собою взяли. Але на це ніхто не погодився.

Так ми й поїхали, залишивши її під опікою другої дочки. Я для тещі тепер ворог номер один, але ні про що не шкодую. Ми вже два місяці живемо на новому місці, і я навіть не підозрював, що нам буде так спокійно і легко без когось, хто вічно чимось незадоволений.

КІНЕЦЬ.