Щороку, починаючи з дворічного віку, мій син Паша проводить літо у бабусі на селі. Завжди все було гаразд.

Невдовзі мій брат одружився з жінкою, у якої була дитина, хлопчик на рік старший за мого Пашу. Якось, коли Паша вже тиждень гостював у бабусі, брат привіз до нашої мами Колю, сина дружини.

Ще й тижня не минуло, як мама зателефонувала:

– Ти приїдеш у суботу?

– Так.
– Забереш велосипед, гаразд? – попросила мама.

– Навіщо?

– Паша та Коля через нього скандалять.

– Нехай Колі привезуть велосипед, він має.
– Не можуть привезти, кажуть, що часу немає. А я втомилася рознімати цих хуліганів.

Приїхала у суботу до мами в гості, побачила сина, залишила йому триста гривень на кишенькові витрати, велосипед забрала, та поїхала додому.

Минуло кілька днів. Мама знову зателефонувала:

– Ти Паші гроші дала, більше не давай!

– Зараз вгадаю: у Паші є гроші, у Колі — ні. Вони скандалять!

– Не вгадала. Коля вкрав у Паші двісті гривень, купив чипси та газовану воду, наївся, і у нього заболів живіт.

Невістка мене звинувачує:
– Колі не можна чипси, тому ми й не даємо йому гроші!

– Мамо, ти себе чуєш? Восьмирічній дитині не дають гроші через те, що вона купує собі чипси! Якщо гроші не дають, то він їх вкрав!

– На вкрадені гроші він купив чипси, хоч знає, що йому їх не можна. Хто винен? Підказка: не ти! І не я! Винна Коліна мати, що його так виховує!

– Рито, я все розумію. Але я не хочу з невісткою сваритися. Коля у новій обстановці, довкола нього нові люди. Він звикне! Йому потрібен час. Ти ж у вихідні приїдеш? Будь ласка, не давай Паші гроші.

– Він звикне, йому потрібен час! Ременя йому треба!
Подзвонила дружині брата. Мою дитину обікрали – привід для дзвінка матері злодія? Цілком!

– Якби я приїхала, я дала б гроші обом хлопчикам, — заявила вона. У тебе син, ти маєш розуміти, що хлопчаки постійно щось ділять!

– Ти сама поставила Павла в таке становище, яке призвело до того, що Коля не стримався. Не дала б гроші — Коля нічого б не взяв!

Десь я вже щось подібне чула! Точно: про дівчат у мініспідницях, з якими б нічого не сталося, якби не мініспідниці!

У вихідні приїхала до мами. Колю попередила: якщо він ще раз щось вкраде у Паші, то я йому на лобі маркером напишу “Я злодій”!

Мама почула, аж зблідла, покликала мене вбік, зашепотіла:

– Що ти таке кажеш? А якщо він матері нажаліється? Я навкруги винною залишусь!

Маму зрозуміла! Думку братової дружини теж почула! Ще під час розмови про злодійство! Дорогою додому зателефонувала братові, щоб він якось на дружину вплинув у питанні виховання Колі.

Дарма розраховувала. Брат взагалі вирішив не лізти:
– Не вплутуй мене у ваші бабські справи! Що я скажу? Я Колі не батько!

Наприкінці червня восьмирічний Коля відлупцював онуку маминої сусідки, шестирічну дівчинку. Сусідка не стала мигдальнічати, спіймала Колю, та всипала йому по м’якому місцю.

Брат та його дружина одразу знайшли вільний час і примчали до села!

– Крик стояв на всю вулицю! Як тепер сусідам у вічі дивитися? – зателефонувала мама. Невістка теж трохи кропивою не отримала, сусідка в мене, палець в рот не клади, у неї всі по струнці ходить.

– Колю додому забрали. Невістка сказала, що більше не привезе, Пашу приплела, що він навчив Колю поганому. На мене кричала, і знаєш, я мовчати не стала! Все їй висловила!

З того часу невістка з мамою взагалі не спілкується. Звинувачує, що мама не захистила Колю. Брат перебуває між двома вогнями!

Мама у нас на пенсії, допомоги потребує, тож маму не кидає. Але дружина його протестує проти допомоги.

Колю забрали із села наприкінці червня. Мій Паша перебуває у мами до цього часу, і, слава Богу, нічого не трапилося!

Мама дзвонила тільки для того, щоб поговорити. Жодної скарги не було! І щось я зовсім не здивувалася! Розрадьте нас, будь ласка!

Чи слушно міркує невістка?

КІНЕЦЬ.