Вдома зараз скандал у самому розпалі, тому що чоловік не хоче розуміти, чому я відмовляюся прибиратися в будинку його матері. Це ж не так і складно.

А я маю принципову позицію. Я не збираюся прислужувати свекрусі, яка так поводиться. Я не кріпачка, щоб вона наказувала мені, що робити.

Той момент, що я поки що не працюю і ми живемо на зарплату чоловіка, її взагалі не стосується. Живемо ми від неї окремо, грошей не просимо. То з якого дива вона чіпляється до мене?

Ми жодного дня не жили разом зі свекрухою, але, мабуть, її це не влаштовує. Вона не закриє потребу покомандувати невісткою.
Я маю свою квартиру, де ми з чоловіком і живемо. Я відразу позначила, що мама чоловіка може приходити у гості, але не треба зловживати.

Кілька разів вона намагалася прийти раптово, але я її розвернула назад, бо треба попереджати про свої візити, щоб люди свої плани підлаштували.

Копатися у моїх речах і давати цінні поради по господарству у свекрухи теж не виходило, я була категорично проти такого прояву “турботи”.

Загалом, зуби я свекрусі обламала свого часу, але вона не здавалася і чекала свого моменту. І ось, як вона думала, цей момент настав.

Мене пів року тому звільнили з роботи. Фірма втрачала гроші, тому низку посад скоротили, моя була однією з таких.

Почала я шукати роботу, сходила на кілька співбесід, а потім зрозуміла, що не хочу у цій сфері більше працювати, хочу змінити напрямок діяльності.

Поспілкувалася з чоловіком, ми вирішили, що його зарплати вистачить для того, щоб ми нормально жили, поки я перевчуся. І я розпочала навчання.

До кінця курсів ще два місяці, а там вже думатиму про працевлаштування. Поки що я навчаюсь і займаюся повністю домашніми справами.

Грошей нам вистачає, чоловік заробляє достатньо, тому моє навчання ніякої катастрофи в сім’ю не принесло. Але моє становище безробітної не влаштовує свекруху.

Про те, що я залишилася без роботи, мати чоловіка дізналася близько місяця тому. Ми не хотіли цю інформацію афішувати, і не дарма, бо свекруха одразу почала вигадувати мені справи.

То її треба туди відвезти, то звідти забрати. І як вона раніше обходилася без моєї допомоги? Стільки справ у людини, які вона сама вирішити не може.

А нещодавно вона знахабніла в кінець, і я сказала чоловікові, що не збираюся більше допомагати його матері, тому що вона не вміє нормально поводитися.

Свекруха, мабуть, розслабилась, побачила, що я без зайвих розмов її возила з її потреб, і вона мені нещодавно дзвонить і каже, що я маю до неї приїхати.

Я почала уточнювати, що від мене потрібно і почула, що їй треба, щоб я у її квартирі підлоги помила. Взагалі нічого страшного у проханні немає, але це було не прохання.

Це було розпорядження, щоб я, бідолага, прибула до пані та вимила в хаті підлоги, а то чого це мені живеться так добре.
– Мій син тебе забезпечує, тому не переломишся у мене підлогу помити, – заявила свекруха на мою репліку, а чи не знахабніла вона.

Якби вона попросила нормально, мовляв, важкувато самій прибиратися, допоможи, будь ласка, я поїхала б і допомогла, не проблема. А так “Гей, ти, приїжджай, будеш у мене підлоги драїти”, це якось без мене.

Чоловік історію цю сам не чув, тож повірив сльозливим оповіданням мами, як я погана невістка відмовляюся їй допомагати.

А мене не влаштовує, що мої слова викликають недовіру у чоловіка, він не вірить, що мама не просить, а вимагає.

Тож поки що до компромісу ми не дійшли. Свекруха чоловіка накручує, він намагається прогнути мене, а я бунтую. Всі при ділі.

Не знаю, чим це закінчиться, але те, що я тепер не допомагатиму свекрусі під страхом смертної кари, це вже факт. Ну а чоловік тепер нехай вирішує, чи хоче він жити з такою “неправильною” жінкою, чи може піде до своєї правильної мами!

КІНЕЦЬ.