Коли люди одружуються, то молодим сімейним парам доводиться важко, якщо немає власного житла, адже потрібно багато працювати, щоб вирішити житлове питання.

Звісно, якщо батьки можуть допомогти і забезпечать житлом своїх дітей, тоді живеться сім’ї набагато простіше, але таке трапляється не часто, тому поки молоде подружжя обзаведеться своїм житлом, може пройти немало часу, років, або навіть десятиріч.

Та досить таки часто саме через нерухомість відбуваються непорозуміння в родині і, на жаль, це приводить до справжніх непорозумінь і негараздів саме в молодій сім’ї. Тому потрібно зважено і розумно підходити до цього питання.

Дарина з Миколою вже 3 роки живуть в місті, орендують окрему квартиру.

Відколи жінка пішла в декрет, жити їм стало дуже непросто, на жаль. Зарплати Миколи ледь вистачає на оренду квартири, комунальні та найнеобхідніші продукти. Мови не має про якісь хороші речі, навіть для дитини Дарина купує одяг іноді вживаний.

І перспектив найближчим часом у молодої сім’ї немає, як не крутись, це засмучує найбільше.

Та навесні не стало бабусі Дарини, вона залишила гарний будинок в селі. Хата ця велика та простора, колись дідусь сам її, у свій час, збудував.

Але ще відтоді в ньому ніхто не робив ремонт, адже бабуся жила лише в одній кімнаті, її лише й опалювала добре. В інших кімнатах цвілі та чорні стіни, тому знаходитися там з малою дитиною не можна, зрозуміло.

Хата ця за спадком належить батькові Дарини, але вони з мамою живуть окремо, в них є власний будинок. А дарина в батьків одна донька, тому успадковувати цю хату більше нікому, зрозуміло, вона все одно буде належати їй.

Тато Дарина добре знає, як доньці важко живеться в місті, тому запропонував їм залишити ту орендовану квартиру в місті та перебратися в село.

Хоч тут робота не така високоплачувана, і це зрозуміло, зате батьки обіцяли в усьому допомагати, сидіти з дитям, а саму Нелю відпустити на роботу.

І все добре складалося, але є одне але, в хаті зараз жити після бабусі геть неможливо з маленьким дитям, потрібний гарний ремонт.

Тато й мама Дарини звернулися до свого зятя, щоб зайнявся цим до того, як перевезти в село дружину з дитиною, вони й грошима готові трішки допомогти, але багато не мають, та й зять може щось сам зробити, щоб не платити людям за роботу.

Дарина з Миколою вже майже погодилися, розуміли, що все таки в селі їм буде легше набагато, на сьогоднішній день, і батьки якраз завжди будуть поряд, завжди допоможуть, коли потреба буде, та втрутилася мама Миколи відразу:

– Сину, то хата не твоя і твоєю вона ніколи не буде, як би ти не старався, вона чужа і чужою залишиться, немає чого туди вкладати сили та кошти зараз. Поки ти молодий, не йди в прийми, думай про своє власне житло, адже не лише невісткам недобре в свекрух живеться, в тещі з тестем теж може бути не солодко тобі. Дивися, добре подумай, щоб не зробити помилки і не шкодувати опісля. Тебе в будь-який день можуть попросити на вихід, – повчала вона сина.

Після розмови з власною матір’ю Олександр вже сам не хоче їхати в село, каже, що його й так все влаштовує.

Батьки Дарини засмутилися, адже хотіли, як краще. Що їм зробити, щоб діти послухали їх, адже в селі їм буде тільки краще?

Але хто тут правий в цій історії: одна сваха, чи інша?

Джерело