– Боже, купили напевно якийсь свинарник, – бурмотіла Ганна Іванівна.

Сашко описав у подробицях, що за квартиру вони купили, і мати жахнулася. Без ремонту, до цього якась старенька жила, отже, все старе, на волосинці тримається.

– Там же треба ремонтувати з нуля, – сказала вона. – Труби іржаві міняти потрібно, вікна ставити пластикові, всю сантехніку, кухню.

Сашко намагався заперечити, що не так все погано, не потрібно прямо все міняти, трохи оновити, і все.

– Ах, трохи, – зітхала мати, – грошей у мене не просіть, і так совісті немає.

Трохи відійшовши від шоку, вона уточнила:

– А район хоч який?

І добре, що сиділа, бо коли почула, де знаходиться ця квартира, одразу схопилася за серце.

– Хіба для цього я вам гроші давала? Цілих двісті тисяч гривень дала на квартиру, а ви так зі мною вчинили. Мало того, що зі мною не порадилися, то ще й квартиру на іншому кінці міста купили. Мені тепер півдня треба, щоб потрапити до тебе у гості.

– Але район там хороший, все поряд, до роботи недалеко, – виправдовувався син. – Тетяна вибирала так, щоб там і школа, і садок, і робота її близько була, щоб дітей, якщо що, забирати.

– А, ну тепер все зрозуміло, – зітхнула вона. – Це твоя Тетяна спеціально так зробила, щоб ви від мене якомога далі жили.

Тепер Ганна Іванівна ще більше злилася. Вона ж завжди казала синові, що він вибрав погану дружину, з якого боку не подивися, ця Тетяна все робить неправильно.

І тут вона теж не проґавила момент показати свій недалекий розум, знайшла квартиру незрозуміло де, і змусила чоловіка її купити.

Звичайно, легко сказати, що район їй підходить, аби її не бачити. Хоч Сашко й розповідав, що Тетяна справді через роботу вибирала район, й інших думок у неї не було, мати не вірила.

– Та вже твоя Тетяна взагалі головою не думає, – лаялася вона, – за чужі гроші паскудить.

Мати була глибоко скривджена. Пів години стверджувала, що Тетяна не пара Сашкові, а він очі на це заплющує, теж головою не думає, тільки одним місцем.

Потім змінилася в настрої й пустила сльозу:

– Матір на старості років одну залишиш, тепер до мене раз на рік їздитимеш, навіть склянку води нема кому подати, а що як зі мною станеться щось, взагалі кинеш мене стару.

Син усміхнувся, підійшов і сказав, що ніхто її кидати не збирається. І відвідуватимуть її вони часто. І для неї їхні двері завжди будуть відчинені.

– Навіщо з мухи слона робити? Не в інше ж місто ми поїхали.

Ганні Іванівні справді до старої ще далеко, п’ятдесят дев’ять років їй. Ну яка вона стара, вродлива енергійна жінка, працює, купа подруг, жити та жити ще.

Коли мати трохи охолонула, Сашко сказав, що він прийшов не просто так, а щоб запросити її на новосілля.

Наївно вважав, що мати заспокоїлася і змирилася із ситуацією, але вона ще більше озвіріла. Навідріз відмовилася йти у квартиру, яку купували без узгодження з нею.

Заявила, що коли з нею так вчинили, то вона туди ні ногою, і невістку вона більше бачити не хоче. Свекруха була впевнена, що це Тетяна так вирішила, зробила із сина підкаблучника. Адже раніше Сашко так себе не поводив.

Йому так і не вдалося переконати матір. Прийшов він додому засмучений, і дружині довелося зіпсувати настрій. Розповів про все Тетяні.

Дружина в принципі розуміла, що свекруха її недолюблює, але це вже було занадто. Взагалі-то, це їхнє життя, не повинні вони ні з ким радитися, але якщо Ганна Іванівна така важлива, то Тетяна буде грати за її правилами.

Вона не збирається стукати в зачинені двері, навколо повно відчинених. І, щиро кажучи, вона думала, що свекруха відтане, але та не відходила.

Тепер на всі свята, які проходили в сім’ї чоловіка, невістку не кликали, і це вже було перебором. Хіба це нормально, коли чоловік іде на свято без дружини?

Спочатку Тетяна була зла, чоловік іде, а вона має сидіти вдома. Так тривало до літа. Мати Сашка мала дачу, там треба було допомагати. А допомагати окрім нього нема кому.

Він розуміє, що в нього є дружина, з якою теж треба проводити час. Але на дачі матері важко, а вона все ще не хоче бачити в себе Тетяну.

Дружина розуміла, що все літо чоловік пропадатиме на дачі без неї. Але, якщо свекруха її не пускає до себе, можна поїхати в інше місце. Сашко не погоджувався з дружиною, він стверджував, що не на відпочинок їде.

У результаті, взяв відпустку і поїхав на тиждень на дачу, а коли повернувся, дружини вдома не було. Додзвонився до неї не з першого разу і дізнався, що вона відпочиває в Одесі. Чоловік був розгублений і запитав, що вона забула в Одесі.

– Хіба твоя компанія там працює? Ти ж завжди була проти відряджень.

Але Тетяна сказала, що вона поїхала відпочивати.

– У сенсі? – не зрозумів Сашко.

Вона пояснила, що коли він поїхав відпочивати на дачу, куди його дружині не можна, то вона поїхала в Одесу. Вона теж має відпустку і стрес на роботі, їй потрібно відпочити й набратися сил. Коли чоловік прийшов до тями, то сказав, що в нього ще залишилася відпустка.

– Давай приїду до тебе.

Тетяна одразу заперечила.

– У мене номер на одну людину, якщо ти приїдеш, треба буде інший шукати, а за це треба доплачувати.

Насамкінець вона порадила йому:

– Ти зі своєю мамою спочатку поговори. Вона тобі нагадає, що треба робити з грошима.

Сашко тільки зітхнув. Так, мати точно не схвалить. Ганна Іванівна вважала, що гроші не можна витрачати, їх потрібно вкладати, вбила йому в голову, а він зазвичай дотримується її порад. Мати скаже, що відпочивати можна і на дачі.

Відпустка закінчилася, дружина повернулася відпочивша і задоволена. Вона вважала, що чоловік зрозумів причину їхніх розбіжностей, але стосунки зі свекрухою не змінилися.

Кожен вихідні він кидав справи, та їхав на дачу до батьків. Чи треба говорити, що все літо чоловік із дружиною провели вихідні окремо.

Молоді люди стали просто співмешканцями, жодних спільних занять вони не мали. По буднях робота, у вихідні роздільне дозвілля.

Тетяна одна ходила на дні народження до знайомих, адже чоловікові не було коли. Навіть заради таких приводів він не міг пропустити дачу.

Жінка навіть була впевнена, що свекруха там шукала йому відповідну партію. Адже все може бути: якщо ця невістка не влаштовує, знайдеться інша, більш слухняна.

Їй поступово все набридло настільки, що вона вирішила серйозно поговорити про це з чоловіком, але в того завжди не було часу.

Наприкінці робочого дня він хотів просто відпочити, та посидіти в тиші, а не скандалити. Спокійно і швидко навряд чи вийшло б це розв’язати.

Сашко взагалі не бачив у цьому проблеми. Подумаєш, їде на дачу до матері, а в дружини вдома справ повно, всі зайняті, та й нормально.

Чоловік постійно заспокоював себе тим, що його мати не довго дутиметься, скоро відійде, але дружина була впевнена, що свекруха не тільки не відійде, а й точно знайде своєму синові когось іншого.

Декілька разів дружина намагалася з ним поговорити. А востаннє його мати просто не відпустила з дачі, а він не став наполягати, вважав за краще знайти чергову відмовку для дружини. Повернувшись додому, Сашко виявив, що на порозі стоять валізи з його речами.

– Тетяно, що за справи? – крикнув він.

Дружина вийшла з кімнати та повідомила:

– Я довго намагалася з тобою серйозно поговорити, але ти завжди знаходив відмазки. А тепер я все вирішила сама без тебе.

І повідомила йому новину про те, що вона подає на розлучення. Сашко особливо сперечатися не став, взяв свої речі, та поїхав до матері.

Він був упевнений, що розлучення – це поспішне рішення, і незабаром вона передумає. Ганна Іванівна була обурена тим, що сталося, і вирішила негайно втрутитися, щоб відстояти інтереси сина.

Приїхавши до квартири, яку колись допомогла купити Сашкові, вона з порогу почала вимагати від Тетяни звільнити житлоплощу. Однак невістка спокійно пояснила, що квартира її, і Сашко не має на неї жодних прав.

Як виявилося, гроші, які вона дала Сашкові на квартиру, він десь просадив. Подробиць вона не знала, просто чоловік їй сказав, що вклав кудись і прогорів. А квартиру куплено за її гроші, а ще батьки трохи додали.

– До речі, придбана квартира моєю мамою, та оформлена на неї ж. Тож ділити цю квартиру ніхто не буде, – сказала наостанок Тетяна.

Ганна Іванівна була шокована. Вона завжди вважала свого сина відповідальною і розважливою людиною.

Виявляється, він не тільки тринькав гроші, а й приховував це від близьких. Тепер свекруха усвідомила, що Тетяна мала вагомі причини для розлучення.

Дорогою додому Ганна Іванівна намагалася уявити, як тепер складеться життя Сашка. Роботу він нещодавно втратив через свою безладність, коштів до існування у нього не було, перспектива утримувати дорослого сина зовсім не тішила жінку похилого віку.

А життя Тетяни поступово почало налагоджуватися. Вона не могла зрозуміти, чому так довго терпіла таке до себе ставлення, і раніше не наважувалася на цей крок. Що скажете, вона слушно вчинила, що подала на розлучення?

КІНЕЦЬ.