Про те, що з родиною ще потрібно навчитися жити в дружбі та мирі я зрозуміла лише нещодавно. Я ніколи не думала, що для того, щоб мати добрі стосунки в родині, то потрібно підлаштовуватися під усіх, щоб нікого, випадково, не образити.

Звісно, це прийшло не відразу до мене, тому зараз лише задумалася про це.

Хочу наголосити на тому, що з родиною мені дуже складно, намагаюся зараз уникати родинних свят і посиденьок, адже після цього залишаються лише в когось образи і непорозуміння, адже постійно комусь не подобається щось.

Інша справа друзі – ти їх обираєш до душі, це люди, з якими тобі комфортно спілкуватися і бути поряд.

У друзі ти обираєш людей, які мають з тобою однакові якісь інтереси, спільні цінності і ще багато чого. Тобі з ними комфортно, ти з ними на одній хвилі, можна сказати, ти з ними така, якою ти є.

Цікаво, чи це лише в мене однієї такі висновки вже прийшли в дорослому віці?

От навіть на прикладі моєї родички можу розповісти. Хоча таких багато людей в родині, але ця ситуація перевершила все.

Сьогодні до нас в гості знову приходила тітка мого чоловіка. Вона до нас бігає часто, хоча я давно не запрошую її, більше того, я дуже не хочу, щоб вона до нас ходила і на це є багато дуже причин.

Тітка Марія дітям роздала гостинці, а мені на стіл поклала вже готові свіжоспечені пироги.

Гостя моя, якщо так можна назвати людину, яка ходить до тебе сама коли їй заманеться, як завжди, прийшла, як найчастіше буває, без попередження.

Першою справою вона зайшла в нашу спальню, хоча досі не можу збагнути, чому йти в цю кімнату до дорослих людей, для мене це ніяк не зрозуміло і в голові не вкладається навіть.

Та, на жаль, ліжко я поправити таки не встигла, адже готувала сніданок та чоловікові з собою обід.

Звісно, що тітка Марія, коли побачила це все, просто не могла змовчати. Вона ще докоряла мені, що перш, як кудись піти, гарно вихована людина, коли проснеться, має застелити після себе ліжко, адже це не нормально зовсім.

мені дивно було слухати її повчання. Невже вона не розуміє, що я доросла людина і можу жити, як хочу. Навіть якщо у мене дуже брудно було б. То я яка їй справа до мене?

Мені, наприклад, байдуже, що робиться в чужому будинку у інших людей, якщо їм комфортно так, то нехай живуть, як хочуть. Яке мені діло до них?

Після того тітка Марія пішла в ванну кімнату руки помити та стала кликати туди дітей, вона довго їм пояснювала, що варто речі класти на свої місця: мокрі полотенця в пральну машинку, а зубні щітки в стаканчик. при цьому родичка зауважила, що сама їх навчить цьому, якщо батьки й досі не навчили.

З тіткою Марією ми пили чай та розмовляли, поки чоловік був на роботі. Звісно, ця бесіда була не з моєї ініціативи, просто тітка сиділа, йти додому не поспішала і мені довелося скласти компанію їй.

– Наталко, під олію завжди потрібно класти серветку, щоб плями жирні не залишалися на столі. Я думала, що це кожна хороша господиня знає, а ти так здивувала і розчарувала мене. А чому ти плиту не витираєш свою, я її щоразу протираю, як тільки щось готую.

Я підкажу тобі гарний пральний порошок, адже у тебе якийсь нехороший, усі рушники на кухні брудні та в плямах застарілих. Ти багато чого не знаєш ще зовсім, це я тільки по кухні твоїй суджу.

Я так втомилася від своєї незваної гості, що вже не могла просто дочекатися, коли вона піде додому. А тітка Марія сказала, що чекатиме мого чоловіка ще, поки той повернеться з роботи додому.

Як тільки мій Іван повернувся, то вже тільки по його виразу обличчя я побачила, що він теж не дуже радий цій людині, хоча вона його родичка, а не моя.

Тітка Марія теж йому давала різні поради, повчала, як малу дитину.

Коли вона вже, нарешті, йшла додому, гарно з нами попрощалася та запросила до себе в гості нас обох, мовляв, має для нас поради та настанови, щоб нам краще жилося, якщо будемо дотримуватися їх.

Тітка Марія – наче й не погана людина, але з нею дуже непросто не лише мені, а усім.

Напевне в кожного в родині є така ж жінка, яка любить походити по усіх кімнатах, заглянути в кожен куток, розпитувати абсолютно все, що їй цікаво, не розуміючи, що багато особистих речей люди не хочуть розповідати про себе, але вона випитує все.

А ще її улюблена тема – все запитує що за скільки купили і що скільки кошту. Дуже любить знати всьому ціну. Мені це дуже не подобається.

А сьогодні то й взагалі:

– А скажи мені, Наталко, а скільки це твій чоловік заробляє? Яка в нього зарплата? дуже цікаво, адже бачу, що вам потрібно зробити в квартирі ремонт, вона так собі виглядає. Та кажи, не соромся, мені потрібно це знати, адже може підкажу щось розумне вам.

Це вже зовсім ні в які рамки не влазить. Хіба це нормально?

– Ну це вже не ваша справа, без образ, – відповіла я.

Та тітка таки бачу образилася.

Я не дуже люблю коли вона ходить в гості до нас без попередження. Як їй пояснити це, щоб вона не образилася? не хочу ні говорити з нею, ні бачити її. Але як це можна з розумом зробити?

Джерело