Недавно зустріла свого одногрупника, ми пішли посидіти за чашкою кави, і він мені розповів свою життєву історію, після якої мені захотілося перестати з ним спілкуватися.

Ростислав розповів, чому він розлучився з дружиною. Що вона перестала йому симпатизувати зовнішню, що все частіше замість красивої зачіски у неї на голові якийсь незрозумілий пучок.

Про манікюр він взагалі мовчить. А раніше ж, вона виглядала наче лялечка, гарно одягалися, зачіска.

А стала ходити, майже в тому в чому спала та сама футболка пом’ята, тільки спортивні штани одягала.

Про макіяж вона вже взагалі забула, як його робити.

Кожний ранок починався з того, що дружина просто вмивалася відразу йшла на кухню готувати сніданок.
Ростислав ще почав жалітися, що його дружина раніше була струнка та підтягнута, а зараз вже набрала хтозна скільки зайвих кілограм.

Одним словом не та жінка яку він покохав, а якась “незрозуміла картина”. Від тієї ефектної жінки, зовсім нічого не залишилось.

Ходила по квартирі наче примара, він її міг навіть перелякатись. Тому він прийняв рішення, що не хоче більше з незрозуміло ким жити та пішов.

А майже через рік після розлучення, Ростислав розповів що зустрівся зі своєю колишньою дружиною в парку. Він був вражений, вона йшла з високо піднятою головою, одним словом розкішна жінка, жодного сліду навіть не залишилось від тієї, від якої він пішов.

Вже пройшло декілька років після цього, Ростислав думав, що з легкістю знайде як він сам сказав, нову музу для себе, а виявилося, не все так просто. Він зараз самотній і ще знаходиться в пошуку.

Таких історій звісно є багато, вони на жаль не поодинокі. Але мене вразило не сама історія, а те яким тоном Ростислав розповідав за свою колишню дружину.

Одногрупник, так говорив і хотів, щоб його ще пожаліли, але мені після всього почутого, просто захотілося встати і піти.

На мою думку чоловіки не мають права так говорити за жінок, любі читачі а ваша яка думка з цього приводу?

Джерело