– Ну і для чого витрачати такі гроші, синок? Скажи щось Марусі! Та свасі вже нічого не допоможе. Ви б за них могли собі ще одну квартиру купити і здавати в оренду і жити без проблем. А так що?, – сказала моя свекруха до чоловіка, а телефон був на гучномовці.

То як все добре було, то так хвалилися сватами, які приємні люди, як багато і для них роблять і для нас.

Мої батьки мають свій невеличкий бізнес: два магазинчики з одягом.

Не скажу, що аж так по-багатому вони жили, але на відпочинок раз в рік і на безбідне життя вистачало.

Кожного разу, коли був якийсь день народження моєї свекрухи чи свекра, батьки завжди робили гідний подарунок, бо знали, що свати собі такого не дозволять.

Щоб ви розуміли, серед подарунків була і мультиварка і хлібопічка, бо свекруха дуже хотіла, а одного разу навіть пилосос, але такий добротний.

Нам з чоловіком також батьки допомагали. Вони і з квартирою допомогли і з ремонтом. Та й так частенько грошенят підкидали, хоча і я і Андрій працюємо.

Але так сталося, що одного дня від лікарів пролунала не хороша звістка щодо мами.

Шанси були, але не великі. Тато дуже важко це пережив, але ми не здалися і вирішили боротися.

Спершу хватало грошей, які батьки мали відкладені, але згодом батько прийняв рішення, що буде продавати бізнес, а точніше, один магазин, лиш би поставити маму на ноги.

Ось коли про це дізналася моя свекруха, то й почала говорити, що ми геть без розуму.

Спершу невеличкі дзвіночки я чула під час розмови зі свекрухою.

– А воно допоможе? А гроші не підуть на вітер? Та дай Бог! Дай Бог! Але… хтозна, хтозна…, повторювала вона і дивилася на Андрія, в надії, щоб той підтримає її розмову.

Я не хотіла в це вірити. Я щиро надіялася, що свекруха, як і всі ми, хвилюється за маму.

Аж поки не почула цей дзвінок її з Андрієм.

Ну як так можна? Моя мама ще біля нас. Вона також вірить, що все буде добре.

То замість того, щоб помолитися і випросити в Ісусика для неї здоров’ячка, вона рахує гроші батьків, які потрачені даремно.

Вона б їх в інше русло скерувало, і нам би від цього було більше вигоди. А так, ми тільки відтягуємо час.

Я нічого не сказала Андрію. Зробила вигляд, ніби нічого не сталося. Але недавно свекруха до нас прийшла і з порогу почала голосити, як там її сваха.

Мене цей цирк просто виводить з себе.

Як мені реагувати на таких єхидних людей?

Джерело