Як ми з чоловіком одружилися, то навіть й подумати не могла, що матір мого Олега така недобра людина.

Одного дня вона просто сказала нам, несподівано, що ми маємо виплатити її великі борги, або маємо з’їхати з її квартири, яку вона нам подарувала, до речі, сама.

Ми з Олегом. на даний момент, заробляємо мало: він звичайнісінький працівник на заводі, а я – звичайна вчителька також. Ми в шлюбі живемо 10 років вже, живемо в злагоді, хоча розкоші не маємо зовсім.

І все це відбувається при тому, що ми обоє з ним працюємо в бюджетних організаціях, але зарплати у нас зовсім невеликі, хоча на життя вистачає загалом.

Олег мій працює на заводі, а я учителем в школі. Ми не звикли шикувати і ніколи не тягнулися до багатства, самі родом зі звичайних сімей, тому для нас на першому місці було благополуччя в сім’ї. Не дивлячись на скромне життя, все у нас було чудово.

З свекрухою, всі ці роки, ми дуже добре жили, суперечок у нас не було зовсім ніколи.

А вже після того, як ми зіграли весілля ми з Олегом стали орендувати для себе квартиру. Але вже приблизно через рік я дізналася, що скоро стану мамою – у нас буде дитятко.

Коли я сказала про це власній свекрусі і вона зрозуміла, що скоро стане бабусею, то мати чоловіка відразу вирішила зробити нам шикарний подарунок.

Вона подарувала нам квартиру. Мама Олега жила в трикімнатній квартирі, їй дісталася після розлучення з чоловіком, і давно вже хотіла її розміняти.

Ось це якраз свекруха й зробила тоді на емоціях щастя. Мати Олега своє обміняла житло на менше з доплатою. І на ці гроші вона купила нам окрему квартиру, а ключі вручила в день моєї виписки, коли ми з довгооочікуваним немовлятком повернулися додому.

Ми з чоловіком були дуже щасливі, я народила чудового синочка, а тут ще й мати Олега зі своїм сюрпризом дуже порадувала нас.

Ми були неймовірно щасливі її подарунку, адже вона про це абсолютно нічого не говорила нам, це дійсно була така собі приємна несподіванка, про що ми й не мріяли самі.

І коли мати чоловіка нам піднесла ключі від житла, ми були неймовірно здивовані. Загалом, після виписки ми з чоловіком і нашою дитиною заїхали жити в цю квартиру відразу.

Зробили там невеличкий ремонт та стали жити там втрьох: я з чоловіком і наш маленький синочок.

Мати мого чоловіка давно вже мріяла відкрити свій бізнес. І ось вона здійснила свою мрію. На гроші, які залишилися від покупки квартири, вона купила невеликий кіоск, де торгувала недорогим одягом. Але справи її йшли не дуже добре, тому у неї згодом виник новий план.

Свекруха моя вирішила відкрити ще один кіоск, думаючи, що тоді справи підуть в гору, адже купувати одяг вона зможе більшими партіями, а відповідно – й дешевше усе.

Ми її намагалися відмовити від цієї затії, адже розуміли, що в наш непростий час відкривати якийсь власний бізнес непотрібно, адже вигоди з того ніякої не буде, але свекруха твердо стояла на своєму і все. Для того, щоб відкрити другий кіоск їй потрібні були гроші, які вона взяла в банку, отримала позику чималу.

Кредит їй, звісно, видали в короткі терміни, і вже через кілька днів свекруха була власницею вже двох кіосків. Але і в цей раз справи не змінилися в кращу сторону, на жаль, нічого в її бізнесі зовсім не налагодилося а навіть ще ставали гірше.

Прибутки ці кіоски свекрусі зовсім не приносили, їй насилу вдавалося зібрати гроші, щоб оплатити оренду за місце та видати зарплату своїм продавцям.

Коли грошей стало й на це не вистачати зовсім і її знову спіткали труднощі, мати чоловіка стала позичати гроші в своїх родичів та взяла ще один кредит в іншому банку.

Коли все геть розвалилося, хоча це прогнозовано було, то мати мого чоловіка залишилася без своєї мрії і з величезними боргами. Свої кіоски свекруха продала досить швидко, але цих грошей вистачило лише для того, щоб віддали лише один менший кредит.

А свекруха на пенсії і додаткового доходу у неї зараз зовсім немає. Так, в загальному, вона не в змозі виплачувати свої борги живучи на одну пенсію і це зрозуміло цілком. І тут вона знайшла вихід з неприємної ситуації, що склалася.

Одного дня мати чоловіка просто прийшла до нас якось і сказала, що ми маємо повернути її борги, інакше вона просто продасть нашу квартиру, щоб віддати гроші, вдже ситуація з фінансами у неї дуже складна, повернути гроші вона не може сама. а борги її лише ростуть.

Свекруха розповідала, що в неї ні копійки немає та й вибору немає, тому ми залишимося зовсім без житла. За словами матері Олега все це вона робила тільки заради нас, тому ми маємо допомогти їй також.

Я звичайно, вдячна свекрухи за її подарунок, який вона піднесла нам на народження онука, але її борги на багато більше перевищують вартість цієї квартири і вона це теж добро знає. А переїжджати нам зараз просто нікуди, тому ось уже кілька років виплачуємо борги свекрухи. На це у нас йде повністю вся моя зарплата, а живемо ми лише на те, що отримає чоловік.

Я навіть підробітки стала брати, почала займатися репетиторством, щоб якомога більше заробити і збільшити сімейний дохід. Але, тим не менш, борги моєї свекрухи зменшуються дуже повільно, навіть не знаю, коли вдасться повністю повернути їх.

Що робити нам, не знаю. Ми ж попереджали її, що так буде, але вона нам не вірила і продовжувала брати кредити, а тепер ми повинні її все це владнати.

Що ми можемо зараз зробити з чоловіком, щоб і гроші відати і з житлом залишитися? Можливо відмовитися від цього житла і нехай робить що хоче, адже вона ніколи не слухалася нас? Але ж це наш дім. Та й куди нам піти?

Джерело