Одного разу син до мене прийшов і став просити, щоб я позичила велику суму грошей. У мене таких грошей немає, та й Сергій добре знає, що вітчим має зарплату малу. Тоді я стала думати, в кого з родини зможу позичити великі кошти, та коли син сказав для чого ці гроші, відразу зникло бажання допомагати йому

Події, які зовсім нещодавно відбулися в моєму житті дуже мене засмутили і, несподівано, мій світ, який роками здавався мені надійним та прогнозованим, повністю розвалився, на жаль. Хочу зараз поділитися з вами своїми хвилюваннями, адже вихід з цієї ситуації сама я, на сьогоднішній день, знайти не можу.
Коли моєму синові виповнився всього рік, у мого чоловіка з’явилася інша. Для мене це було велике розчарування, але я вмовляла його, говорила, що все у нас буде добре і чоловік залишився зі мною. Я намагалася все забути, і раділа, що вдалося, попри все, зберегти сім’ю.
Але згодом у нього з’явилася ще одна нова пані, а потім ще одна. Я не хотіла вже так жити, це дуже втомило мене і бачити такого ставлення я більше не хотіла, тому подала на розлучення.
Після цього колишнього колишній чоловік десь пропав. Він поїхав з черговою своєю пані десь за кордон. І більше я його не бачила та не чула про нього нічого.
Сумно згадувати навіть той час, але людині було абсолютно байдуже не тільки до мене, але й до своєї власної дитини. Він ніколи нічим нам не допомагав, та й взагалі йому було все одно чи є його дитині що їсти та де жити.
Перші роки після нашого розлучення були найскладнішими в моєму житті, в той період я намагалася переключитися, дуже багато працювала, бо потрібні були гроші, і так мені було легше, адже мене залишали сумні думки, не було коли просто сумувати.
Я орендувала невеличку кімнату в гуртожитку і бігала між роботою та сином. Через кілька років в моєму житті з’явився чоловік, дуже хороша людина, який став надійною опорою для мене і замінив синові рідного тата.
Я весь час раділа, що у сина є поряд гідний чоловічий приклад, гідний наслідування. І син мій ріс гідним чоловіком. А тішилася і була вдячна долі, що послала мені таку надійну людину.
Час дуже швидко летить, життя не стоїть на місці.
Згодом мій син Сергій одружився. Разом вони з Лідою живуть вже п’ять років сімейним життям, і виховують прекрасну дворічну доньку, яку я всією душею люблю.
Невістка у мене просто дуже хороша людина: добра, вірна, господиня гарна. Кращої пари я і побажати своєму синові ніколи не могла.
Та ось недавно до мене прийшов Сергій і попросив в позику велику суму грошей. Коли я розпитала у нього навіщо вони йому, то важко було повірити в те, що почула у відповідь.
Сергій повідав мені, що дев’ять місяців тому зустрічався з іншою жінкою, і недавно вона народила дитину. Він тепер батько ще одного дитяти. Тепер та пані просить в нього чималі гроші, а взамін нічого нікому розповідати не буде, каже, що хоче поїхати за кордон і влаштувати там своє життя. Так Сергій тепер планує зберегти свою сім’ю.
Сказати, що я дуже здивована та засмучена була, це зовсім нічого не сказати. Мій єдиний син вчинив так недобре по відношенню до своєї дружини та доньки. Я стільки сил витратила, щоб виховати його хорошим чоловіком і татом. А він вчинив так, як колись, багато років тому, вчинив його рідний батько.
Грошей я Сергієві, звісно ж, не дала та відразу ж сказала, щоб він йшов від мене, мені більше не було, що сказати йому.
Як мені тепер в очі невістці своїй дивитися? А та інша жінка? Чи знала вона відразу, що він одружений або Сергій і їй сказав неправду? А та дитина, він же мій рідний онук, буде тепер зростати один, без батька? Важкі тепер у мене думки.
Це просто в голові зараз у мене не вкладається, мій такий ідеальний світ зруйнувався в один момент. А Сергієві все одно, він хоче просто все приховати від своєї дружини, просто віддати гроші та щоб ніхто ні про що більше не знав і не говорив.
Але я не зможу мовчати, совість не дозволяє мені. Хоча я дуже хвилююся, що коли невістка дізнається, що накоїв син, просто відразу подасть на розлучення, ще й відвернутися може від мене.
Я так люблю Ліду, і онучку люблю, вони ж просто образитися на мене і не захочуть спілкуватися більше і я залишуся одна, адже не знаю, чи зможу колись пробачити все синові. Не хочу руйнувати їх сім’ю, але й правди приховувати не можу? Що зробити, щоб всім добре було?