– Одружуся я, дочко, – радісно повідомив за вечерею тато. – Досить вдівцем бути! Я все вирішив! Життя продовжується, правда? Та й тобі буде набагато легше!

“Догралася! – майнуло у мене в голові. – Треба було менше нити, що через господарство не залишається часу на навчання”!

Я навчалася на третьому курсі одного престижного столичного університету.
– Але, навіщо, татку? Нам так добре було вдвох!

– Як навіщо? Я тебе вже виростив, ти скоро знайдеш собі кавалера, а мені доведеться кукувати на старості одному. Та й мами вже десять років, як немає!

– До того ж я зустрів чудову жінку, і в нас із нею кохання! Вона тобі сподобається! – переконливо промовив тато.

– А якщо не сподобається? На мою думку, ти все вже для себе вирішив!
Зважаючи на все, моя думка тата вже не цікавила: «матч відбудеться в будь-яку погоду».

Я була дівчиною вразливою. А такі чуттєві натури часто дають волю сльозам. І я заридала, навіть, намагалася стати на коліна, благаючи тата не робити цього, ненависного мені, кроку.

Але він навіть не звернув увагу на мої сльози! Хоча раніше казав, що не допустить, щоб з очей його коханої доньки впала хоч одна сльозинка!

А ще казав, що коли я захочу заміж, він мене не відмовлятиме: роби, що хочеш! Але і я, щоб йому не заважала влаштовувати своє життя!

Роби що хочеш? Ось воно що! Значить, йому стало зовсім на мене начхати!

Це була для мене зрада! І стосовно пам’яті мами теж. Ну і що, що минуло вже десять років з моменту її відходу: татко мав зберігати вірність першій дружині все життя!

Чи треба говорити, що нова дружина тата, котра переїхала до нас у котедж, звичайно ж, не сподобалася мені.

По-перше, вона виявилася набагато красивішою за маму, та за мене! І цього виявилося достатньо, щоб стати тригером і запустити той самий механізм ненависті, що руйнує душу.

По-друге, я стала страшно ревнувати тата до цієї неприємної тітки, яка намагалася стати мені мачухою! А Діана чесно намагалася це зробити!

А ревнощі та ненависть мали дуже багато точок перетину і завжди йшли в комплекті. Ще жінка виявилася непоганою господинею!

Вона знала безліч всяких прибамбасів, які сьогодні називають лайфхаками! Як заготувати болгарський перець на зиму і зберегти нарізані яблука, щоб вони не потемніли.

От стерво! – думала я, ворочаючись в ліжку. Я стала погано спати. – Нав’язалася на нашу голову! І тато теж гарний: на маму він так не дивився!”

До того ж Діана почала наводити в будинку затишок за своїм розумінням, і це теж допікало мене.
Спершу я почала виявляти невдоволення, але відкрито хамити остерігалася.

– Що, надто густий суп вийшов? – турбувалася вона. Давай я розведу – у мене ще залишився бульйон!

– Каша не солодка? А ти посип зверху цукром! – усміхаючись пропонувала Діана, яку, здавалося, нічого не брало!

Вона любила свого Фімочку і погоджувалась терпіти все, що його стосувалося. А я йшла тільки у зв’язці з її коханим чоловіком.

І якщо раніше тато за найменшим моїм незадоволеним виглядом, кидався виконувати мої примхи, то тепер усе змінилося.

– Не поїду у суботу на дачу! – кривилася я, та чекала, що зараз усі кинуться мене вмовляти і я перетягну цю саму ковдру на себе.

– І правильно! – погоджувався тато. – Чого тобі з нами, старими, робити? Погуляй із дівчатами, сходіть у кафе!

Грошей тато на мене не шкодував. А вони в нього були. Батько, гарцюючи туди-сюди між молодою дружиною, та мною, млів у любовному чаді.

І, здавалося, зовсім не помічав мого надутого вигляду. Тоді я перейшла до рішучіших дій. Почати вирішила із психологічної атаки.

– Я зватиму Вас мачухою! – Безапеляційно заявила я пізнім сніданком.

Ми були на кухні вдвох: тато вже пішов на роботу – при ньому я так поводитися б не ризикнула, Діана взяла вихідний, а у мене було дистанційне навчання.

Так називалося сучасне байдикування, лежачи на ліжку з ноутбуком у руках.
– Ну, що ж, – несподівано погодилася та, – Називай, якщо тобі так зручніше. Тим більше, що я справді є тобі мачухою.

– А, після невеликої паузи, додала, але, боюся, що твій тато буде від цього не в захваті.
– А я робитиму це тільки за його відсутності, мачуха! – нахабно промовила я.

– Роби, падчерка! – спокійно промовила Діана. – Ти, напевно, теж не заперечуватимеш, якщо і я називатиму тебе тим, ким ти, власне, і є. Ну, що домовилися?

І я відчула, що жінка мене «зборола», як кажуть маленькі діти: і другий, і навіть третій раунд закінчився не на мою користь. Та й слово падчерка мені не подобалося!

Решта, теж не увінчалося успіхом. Я навіть спробувала скаржитися батькові на його дружину: мовляв, мачуха грубо зі мною розмовляє. І витрачає на себе багато грошей! Поцікався, татку!

Адже для такої справи було не гріх і блефувати. Але батько знову відреагував не так, як передбачалося!

– Не фантазуй, ​​будь ласка! І намагайся зайнятися чимось конструктивним, а не вигадувати будь-яку брехню!

І тут я витягла з рукава прихований козирний туз! Я домовилася з закоханим у мене Сашком, що він з’явиться в нашому будинку, та зіграє роль мого нареченого, залишившись на ніч. За це я обіцяла заплатити йому дві тисячі.

– А спати будемо разом? – Давай разом, так швидше повірять!
На це я не відповіла, а просто покрутила пальцем біля скроні.

– Значить, не разом, – зрозумів Сашко. Але погодився: чим чорт не жартує, коли Бог спить!
– Це – Сашко, мій наречений, він житиме з нами! – радісно проголосила я, коли повернулася додому у компанії молодого чоловіка.

Після цього очікувалося, що тато обуриться і виштовхне цього пройдисвіта, який зазіхнув на найдорожче!

Тоді я і собі, зроблю хід у відповідь, і попрошу його так само вчинити з Діанкою.

Але батько, якого просто задавило щастя, що звалилося на нього і, можливо, навіть пошкодило голову, відреагував зовсім не так, як я очікувала.

– От і добре, юначе! – несподівано погодився тато. – А то вона зовсім закисла!
А вранці, за сніданком, майбутній тесть уточнив:

– А коли розписуватись думаєте? – Все-таки, мені не байдужа доля дочки!
– Скоро, – відповів з набитим ротом Сашко.

Так, у Діани виходили просто бомбічні оладки, і такі ж пухкі сирники. Але мій спосіб належного впливу не справив!

Хоча після «ночі кохання» одногрупник сильно активізувався, і погоджувався повторити експеримент навіть задарма, пам’ятаючи про сніданок, яким його пригостила моя мачуха. До речі, вона йому дуже сподобалася.

Мене вже змучили думи про помсту, виключно з метою відволіктися, я запросила кавалера повторити експеримент! В принципі, мені було з ним дуже комфортно та весело.

До того ж він опинився серед тих небагатьох, хто не викликав у мене фізичної огиди.

І тут Сашко, явно нудьгуючи на кріслі, поліз до мене цілуватися. А я його не відштовхнула: мабуть, мені теж було не дуже радісно.

Як виявилося, молодик здорово цілується! А потім ми, націлувавшись, в обіймах заснули на моєму ліжку.

Вранці я, зовсім несподівано, похвалила омлет з помідорами, який приготувала на сніданок Діана.

Мабуть, у мене з’явилася інша домінанта, яка виявилася набагато цікавішою, ніж зводити непогану жінку причіпками.

У крові зашкалювали гормони, злі пульси билися в голові та шиї, молоді організми вимагали продовження бенкету.

І Сашко став регулярно приходити до мене ночувати, повністю втілившись в роль нареченого. Йому дуже подобався мій великий будинок, та смачна їжа, якою пригощала люб’язна потенційна теща.

До того ж не варто забувати, що він був давно закоханий у мене. Тому скоро між ними трапилося взаємне кохання!

А стосунки батька з Діаною відсунулися навіть не на друге місце, а загалом перестали мене цікавити.
Якось, мене знудило під час чищення зубів, і тест показав дві смужки!

Найбільше зраділа Діана, що вона стане молодою бабусею! А коли на УЗД з’ясувалося, що буде хлопчик, вона зв’язала онукові гарненькі крихітні блакитні шкарпетки.

Вона обіцяла зробити на наше весілля мені зачіску, яку я підібрала в одному журналі: батькова дружина виявилася майстринею на всі руки!

– Ви пробачте мені, будь ласка, Діано! – перепросила я за черговим сніданком, коли ми залишилися одні, бо чоловіки вже втекли у своїх справах.

– Давай на ти! – сказала добра мачуха, яку мені вже давно хотілося називати по-іншому. І дбайливо запропонувала: – Ще сирничок?

Я мовчки кивнула, бо вони, справді, виходили у Діани просто бомбезними!

КІНЕЦЬ.