Ось так живеш з дружиною вже не перший рік, дітей виховуєш, ні в чому не відмовляєш, а мозок свердлить думка, якого біса я в ній знайшов? Чому не надавав значення її їдким зауваженням в будь-чию адресу

Сто фоток закинула, і все мало. То крабів вони їдять, то омарів, тьху, дивитись гидко!
– Рито, а що не так, не зрозумів? Ну виставила, і виставила, тобі – то що?

– Ну, як що! Звідки у них стільки грошей, не розумію? Все ниє, що не вистачає ні на що, а на Єгипет знайшли. І взагалі, краще б на кухні ремонт зробили, а не по Єгиптах роз’їжджали!

– Ти замість шуби могла б теж до Єгипту відправитись, за ціною приблизно однаково.

– Ти не порівнюй, у шубі я багато років ходитиму, а вона за тиждень забуде, що там була. Заради фоточок і помандрувала, мабуть, щоб люди заздрили.

– Зараз я їй напишу в коментах, щоб менше хвалилася, людей злить тільки! Паша! Вона мене заблокувала, уявляєш! Коментар не сподобався, ти дивись яка, правда очі коле!

– О, Світлано, привіт! Давно тебе не бачила! Що ви там, дитини ще не чекаєте? Пора б уже, стільки років живете. Не виходить, напевно?

Спробуйте ЕКО, кажуть допомагає.! А то час плине, мої діти скоро школу закінчать, а ви все ніяк.

– Рито, дякую за турботу, але ми самі розберемося. Мені треба йти.
Рита проводжала поглядом подругу, дивуючись, що вона не так сказала, чого ображатися на правду?

На роботі святкували День народження колеги. Іменинниця накрила стіл, отримувала вітання. Рита, скуштувавши страви, вирішила висловити свою думку.

– Хм, не розумію, чому всі так хвалять цей салат з ананасами. На мій смак занадто солодкий, і продукти не поєднуються, несмачний. А м’ясо пересолене, вибачте, їсти неможливо. Ну, нічого, з’їмо, бо більше і немає нічого особливого.

Іменниця розгубилася і почала виправдовуватися. Колеги, скоса на Риту зиркнули, і почали переконувати її, що всього достатньо, і все смачне.

– Рито, ну навіщо ти так! Ти ж знаєш, що Вірочка одна трьох дітей виховує, і їй не по кишені всілякі різносоли. Вона й так старалася, готувала, а ти…

– Могла б і промовчати. Тим більше і салат, і м’ясо нормальні — зашепотіла колега, що сиділа поруч.
– А що такого! Я правду сказала, хай знає, що не всім її страви подобаються!

– До речі, щось давно не бачила твого залицяльника, на машині не забирає більше з роботи. Кинув тебе, чи що?

– Не дивно, знаєш, не кожен чоловік напівфабрикатами готовий харчуватися. Ти ж не готуєш нічого, кому така дружина потрібна.

– Він в аварію потрапив, тож і не приїжджає.
– Ого, мабуть, випив лишку! Чула, він це діло полюбляє.

– Ох, і язик у тебе, Ритко, мелеш, що помело!
– Марино, а ти погладшала так, що боки аж стирчать, чи ця сукня тобі маленька? — запитала Рита в іншої колеги.

– Та я ніби й була така. Може, справді сукня вузенька.
– Та видно, що на пару розмірів менше ти сукню купила, ну глянь, всі жири видно!

Марина зніяковіла, і вийшла з кімнати. Рита знизала плечима. Такі прямо всі образливі, слова не скажи.

– Маріє Іванівно, добрий вечір. Ви знову одна на лавці сидите, діти не приїжджають?

– Та коли їм, Рито, працюють же?

– Ага, працюють, я бачу в Інтернеті, як вони працюють. По закордонах тільки й мотаються, а до рідної матері немає часу приїхати. Видно, упустили ви щось у вихованні, раз відношення таке.

– Дивись, Рито, щоб ти нічого не проґавила у вихованні своїх дітей. Матвій твій вештається з ватагою за гаражами, а малий ще зовсім.

– Ох, ви і єхидна, Маріє Іванівно, намовляєте тут на мого хлопчика, як не соромно!
Рита була дуже обурена, і поскаржилася чоловікові.

– Сидить там на лавці, і вигадує, аби язиком своїм молоти! Чого лізти в чужі сім’ї! Яке їй діло, взагалі!
– Ну, ти ж лізеш, правду всім кажеш, ось і вона сказала, що бачила.

– Я – це інше, я очі людям розплющую, а вона вигадує!
– З тобою сперечатися марно, ти завжди маєш рацію!

– Пашо, глянь! Подруги мої вечірку організували, а мене не покликали. Виставляють фотки, весело їм. Оце подруги! Світлана зовсім уникає мене, Алевтина після Єгипту взагалі змінилася.

Відразу видно, що гроші з’явилися, псують вони людей! На роботі також перестали кликати на заходи. Чого вони всі образилися на мене, не розумію!

– А я їх розумію! Ти ж кожній з подруг сказала щось їдке, та єхидне, я ж тебе знаю! Ти міри не знаєш! Чесно кажучи, мені це вже набридло, слухати твоє вічне невдоволення всіма!

Якщо ти не прикриєш рота, від тебе всі шарахатимуться. Що, правда, очі коле? Ти ж правду цю так любиш, от і слухай! А кого образила, вибачся!

Рита скривджено сиділа в кріслі, та хлюпала носом, роздивляючись фотографії подруг з вечірки. Бо правда, сказана чоловіком, їй не сподобалася.

– Чоловік називається, жодної підтримки! Ну і добре, піду серіал дивитися, і то більше користі, ніж дивитися на подруг, що танцюють. Я їм ще висловлю, хай знають!

Ось так живеш з дружиною вже не перший рік, дітей виховуєш, ні в чому не відмовляєш, а мозок свердлить думка, якого біса я в ній знайшов?

Чому не надавав значення її їдким зауваженням в будь-чию адресу? Є така категорія людей, які завжди найкраще знають, як правильно жити, дають поради, яких ніхто в них не просить.

І моя дружина очолює цю категорію, бо не вміє своєчасно зупинитися! Набридло! Бачить же, що людині неприємна розмова, не зупиниться, а намагається «копнути глибше», випитати про наболіле!

Нетактовність – її друге ім’я! Можливо, і серед ваших знайомих є такі кадри? Як з такими можна вжитися? Бо я на межі!

КІНЕЦЬ.