От я вам розповім про свою голландську свекруху. Ну нічим від наших українських не відрізняється!

Хіба що не знає, чим зайнятися, тому безкінечно пере, грає з чоловіком і якимись там друзями в бридж, співає в хорі, вишиває і ще там в якихось клубах сім днів на тиждень себе займає. І при цьому, поки ми у них жили пів року вона була просто всюди!

Я поїхала працювати в Амстердам ще 10 років тому. Виїхали ми з України тоді з моїм хлопцем, але вже тут ми розійшлися і кожен пішов своєю дорогою.

Кілька років я взагалі не думала про особисте життя і займалася кар’єрою у міжнародній компанії і досконалим володінням голландською і англійською мовами.

Але два роки тому я нарешті зустріла Гервіна, місцевого чоловіка, з яким ми побудували стосунки. Він, як і я, в шлюбі ще не був, хоч нам обом вже добре за тридцять.

Жили ми спочатку на орендованій квартирі, але збирали гроші на будинок. І ось ми його купили, в іпотеку, це наша спільна власність.

В будинку треба було зробити косметичний ремонт, а з нашої квартири вже пора було зʼїзджати. Тому ми і переїхали пожити до батьків Гервіна на кілька місяців, вони самі нас запросили.

І почалося для мене веселе життя, скажу вам без перебільшення. Моя свекруха, Зоя і не українка, а голландка, була всюди!

Постійно робила мені зауваження, бо я зачиняла двері в нашу з чоловіком кімнату, хоча всі знають, що я працюю переважно віддалено і мені для роботи і спілкування з клієнтами потрібна тиша. Та й таке.

Мої свекри виявилися дуже неспокійними людьми під 70 років. Весь час щось говорять і метушаться.

Обговорюють то меню, то новини, то події в своїх клубах по інтересам, то чергових онуків, які народилися у їхніх друзів, а у них самих ще жодного, бо ні дочка, ні син не поспішають.

Ото знаєте, живуть як в якихось англійських серіалах, коли взагалі немає проблем і не знають, чим себе зайняти.

Пральна кімната свекрухи розташована прямо біля нашої з чоловіком кімнати, свекруха постійно щось пере, пралка не відпочиває взагалі і шум цей, бо двері вони ні в які кімнати взагалі не закривають.

Свекруха всі місяці мене про щось розпитує, про життя в Україні, про мою маму, яка живе під Києвом і її найбільше хвилює, як самотужки обробляти огород і сад, бо і я, і сестра в інших країнах, тато на небі.

Ми з сестрою допомагаємо мамі фінансово, але поруч бути не можемо, тож вона мусить справитися з усім турботами сама. І в бридж вона в житті не грала. А продати будинок і переїхати до мене не хоче, поки що принаймні.

Ось я це пояснила свекрусі, але її розпитування не припинилися. Крім того вони весь час розпитували, як ми провели день і ми мали звітувати похвилинно.

А ще був випадок: хотіли ми з Гервіном поїхати у свій вихідний погуляти, але його мама попросила нас лишитися дома, бо мали приїхати майстри і ставити додаткові сонячні панелі, а у них зі свекром – ну ви зрозуміли – бридж!

Тобто вони не могли відмінити чи не перенести гру і змінити плани, а ми мусили.

Їжа окрема тема, готувала тільки свекруха, а всі її мають хвалити за столом, яке все неймовірно смачне. Хоч я готую – повірте – не гірше. Та й таке.

Ще вона весь час радила мені як краще вдягатися. Тобто 70-річна жінка дає мені поради як вбиратися у мої 35! Шорти не варто носити, відкрите взуття також. Ось так.

Одним словом. Ну нічим від наших українських свекрух мама мого голландця не відрізняється!

Хіба що не знає, чим зайнятися, тому безкінечно пере, грає з чоловіком і якимись там друзями в бридж, співає в хорі, вишиває і ще там в якихось клубах сім днів на тиждень себе займає.

І при цьому, поки ми у них жили пів року вона була просто всюди!

На щастя, ми вже переїхали в свій будинок, я знову маю можливість спокійно працювати з дому, в до свекрів стабільно раз на два тижні ходимо в гості – все має бути точно за планом і графіком і ніяк інакше!

Всім добра і гарного настрою. І чекаю ваших думок і коментарів, що думаєте з цього приводу?

Джерело