Оце мені й не снилося таке, що у літньому віці я опинюся квартиранткою на кухні у колишнього чоловіка! Та вже сталося, що сталося.

З Романом ми прожили більше 20 років. Побралися молодими, ставали на ноги і все наживали вдвох, ніхто нам не допомагав, бо ми обоє з небагатих провінційних родин.

Виїхали з села в місто. Багато працювали, жили в маленькій кімнаті. Народилися двоє діток з різницею у три роки. Але коли молодшій донечці було 4 рочки, ми вже переїхали у свою квартиру.

Жили як усі: тягнулися, ростили дітей, намагаючись дати їм все необхідне. Допомагали батькам в селі, чим могли, а вони нам якимись продуктами. Працювали все життя багато, відпочивали – мало.

Та що там – майже не відпочивали, бо фінансово завжди було не просто. діти підростали, батьки старіли – і одним і іншим все більше було потрібно нашої з чоловіком уваги, зусиль, коштів.

Та ми й не помітили, як проминули роки, розгубилися більшість друзів, а самі ми стали вже немолоді і майже чужі одне одному. Як так вийшло? Важко сказати.

Когось довгі роки спільного життя і долання труднощів зближують, а ми навпаки за турботами десь загубили кохання і минулі почуття.

Розлучилися вже немолодими, коли я дізналася, що у Романа вже багато років є інша. Сумно і прикро було, але я не тримаю на нього образи, він всього лише чоловік.

І от так склалося, що після розлучення ми не роз’їхалися. Живемо в однокімнатній квартирі, яка належить нам обом в рівних частках. Поділити квартиру, попри рівні права, Роман відмовився. В нашій старій двокімнатній квартирі живе з родиною старший син, дочка закордоном.

Купити собі щось інше грошей не має жоден із нас, у дітей своє життя. Перегородити кімнату планування не дозволяє; тому я живу на кухні, якою користується й колишній чоловік.

Те, що я наготую, їсть після роботи і Роман, а що – він так звик. А що я можу вдіяти? Проситися до дочки? Так вона сама ще своє життя в тій Німеччині не влаштувала нормально.

Можна було б принаймні перепланувати в межах дозволеного цю площу, але Роман також проти. Я розумію, що такий варіан спільного життя після розлучення нікуди не годиться. Але що я можу вдіяти?

Може, підкажете якесь рішення? Що б ви робили в такій ситуації?

Джерело