Того дня планове прибирання принесло несподіваний сюрприз. Під час протирання полиць я випадково впустила папку чоловіка, з якої вивалилися листи.

Коли я підняла їх, то я не могла встояти, щоби не прочитати їх. У листах були описані страхи та переживання мого чоловіка, і, наскільки я могла судити, вони були адресовані якійсь жінці.

Моє серце почало шалено битися, а голова паморочилася від думок про зраду.

Я ховала свої емоції та листи кілька днів, не знаючи, як порушити це питання.

Мій світ здавався розбитим, але я боялася конфронтації, боялася втратити свою сім’ю через те, що, можливо, я неправильно зрозуміла. Однак одного вечора, не витримавши, я взяла папку і сіла поряд із чоловіком.

— Я знайшла ці листи у твоїй папці, — тихо сказала я, тремтячими руками простягаючи йому листи. Він взяв їх, глянув, а потім подивився на мене з подивом та прикрощами.

— Чому ти копалася у моїх речах? — його голос був холодний.

Я пояснила йому, що випадково знайшла їх під час прибирання і висловила свої побоювання.

— Я… Я боялася, що ти… — мої очі наповнились сльозами.

Чоловік зітхнув і пояснив, що це був спосіб терапії, рекомендований його другом-психологом, щоб упоратися із внутрішніми переживаннями.

Він ніколи не надсилав ці листи, а просто зберігав їх як спосіб висловити свої емоції.

— Я не хотів тебе непокоїти всім цим, — тихо пояснив він.

Я відчувала, як полегшення змішалося з сумом через непорозуміння. Нам обом було не по собі, але ця розмова допомогла нам обговорити наші страхи та переживання, що, зрештою, зробило наш шлюб міцнішим.