Сестра ніяк не може подивитися правді у вічі! Що це не свекруха у неї зміїна підколодна, а чоловік недолугий! Стосовно інших людей у ​​сестри очі не зашорені!

Купили сестра та зять машину у сусіда. Він грошей додав і нову собі взяв. Дружина сусіда перестала вітатися із сестрою та зятем. Чому?

Вона хотіла, щоб чоловік їй віддав машину, а він її продав. Головне, машину продав сусід, а ображається його дружина на покупців. Це покупці погані, це вони позбавили дамочку омріяної машини.

– Скажи, дурепа? — усміхнулася сестра, розповівши про образу сусідки.
– Дурепа? Нікого не нагадує?

– Ні.

– Ти нещодавно на свекруху бочку котила за те, що вона з вашої кишені двадцять тисяч вивудила. Ти сказала, що вона жадібна.

– Злишся на неї, адже у вас після покупки машини грошей залишилося небагато. Так? Так. Хто віддав гроші? Твій чоловік. Сам? Сам. Чи його мати з ножем та в масці до нього прийшла? Ні. Віддав гроші чоловік — ти сердишся на його матір. Теж немає логіки, як і у твоєї сусідки!

– Свекруха знала, що ми купили машину і майже на мілини, але все одно прийшла жебракувати!

– Вона знала, а твій чоловік не знав? Що ви на мілині? Зрозумій уже, що чоловік винен, а не його мати. У всьому! От і ходить вона до вас.

– До чого тут чоловік? – розлютилася сестра. – Він її до нас о восьмій ранку не кличе, вона сама приходить!

– Якби наша мама з’явилася до вас додому о восьмій ранку, що б ти зробила?
– Поговорила б. Попросила, щоб вона більше так рано без причини не приходила.

– Ось! Чому твій чоловік не може поговорити зі своєю матір’ю? Сказати, що нічого їй робити у вас о восьмій ранку?

– Він просив! Багато разів!

– Добре. Ти та мама. Гаразд, не мама. Давай, я? Я завтра до тебе прийду о восьмій ранку, післязавтра прийду, весь тиждень приходитиму. Ти проситимеш, а я все одно прийду. Що зробиш?

– Зі сходів спущу, – похмуро посміхнулася сестра.
– Ти вживеш заходів, щоб спокій вашої родини не турбували. Чому твій чоловік так не може?

– Матір зі сходів спустити? Ти жартуєш?

– Якщо вона інакше не розуміє, можна й спустити. Але це крайній захід. Двері не відчинити. Просто не відчиняти їй двері!

– Звісно, ​​вона ходить, бо знає, що синочок її впустить. Це він має тримати свою матір на дистанції. Не може? Значить він поганий, не думає про спокій сім’ї.

– Слухай, чого ти хочеш від мене? Я погана, чоловік поганий, одна ти у нас найрозумніша, всім підряд відсіч можеш дати. Що мені робити?

– Розмовляти із чоловіком. Пояснювати, що тобі не подобається прокидатися у вихідні о восьмій ранку. Говорити, що тобі не подобається, коли він дає матері гроші, не порадившись з тобою.

– А ще, коли він усі вихідні пропадає у матері, а ти одна вдома з дитиною сидиш. Не почує — відішли його до матері, повертай виробнику бракований товар!

– Розлучитися? Цій мимрі на радість? Не дочекається!

Подобається сестрі жити у світі, де чоловік у неї чудовий, тільки з мамою йому не пощастило! Привела його на світ божий зміїна підколодна, жити не дає, тероризує, гроші з сім’ї забирає!

Нехай живе! Легко називати інших сліпими дурепами, у чужому оці смітинку бачити, а у своєму тріску ігнорувати! Ви зі мною згодні?

КІНЕЦЬ.