Коли Аріна була маленькою, її батьки розлучилися. Батько більше не одружувався, а дівчинка залишилася жити з мамою. Через кілька років її мама почала зустрічатися зі своїм колишнім хлопцем.

Сергій, новий чоловік матері, ставився до Аріни непогано, але у їхніх стосунках завжди відчувалася певна відстороненість. Водночас із мамою Аріни у нього були теплі та щирі почуття — вони дійсно любили одне одного.

Коли у Аріни народився молодший брат, ставлення матері до неї змінилося. Уся увага переключилася на маленького Сергія, і дівчина почала почуватися зайвою в родині.

Коли Аріна вступила до університету, вона намагалася проводити вдома якнайменше часу. Вона лише приходила ночувати та виконувати домашні завдання.

Її мрією було знайти роботу, переїхати та стати незалежною, адже вдома вона почувалася непотрібною. Згодом Аріна знайшла роботу, вийшла заміж і народила доньку. Через деякий час її чоловікові запропонували роботу в столиці, і родина переїхала.

На той час молодший брат Аріни теж вступив до університету в столиці. Мати почала просити Аріну, щоб брат жив у них під час навчання.

Аріна погодилася, і Сергій переїхав до їхньої родини. Увесь час, поки Сергій мешкав у них, батьки Аріни часто приїжджали в гості, привозили подарунки та різні смаколики. Але коли Сергій переїхав на орендовану квартиру, батьки перестали спілкуватися з Аріною так часто, ніби зовсім забули про її існування.

Через рік батьки купили Сергію машину. Але коли в родині Аріни виникли фінансові труднощі, і вона звернулася до них за допомогою, їй відмовили, хоча гроші у них були.

Після цього Аріна вирішила, що більше ніколи не допомагатиме ні батькам, ні брату. Якщо вони завжди ставили брата на перше місце, то, на її думку, він і має піклуватися про них у старості.

Аріна неодноразово замислювалася, як можна любити одну дитину більше за іншу. Усе своє життя вона відчувала нерівність у ставленні та досі не може цього зрозуміти.

КІНЕЦЬ.